WWW.LI.I-DOCX.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Различные ресурсы
 

«власних дітей, Г. Квітка-Основ’яненко спілкувався з селянськими, часто закликав їх до себе і розповідав казки, втручався не раз у дитячі забавки на вулиці.» «Міські гості заїздили до ...»

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 9 КЛАСІ Учитель: Н.В. Дрозд

Тема: Г. КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО. «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА». КАРТИНИ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСIВ ВЕЛИКОЇ РУЇНИ

Мета: розкрити особливості зображення життя українців за часів Великої Руїни в «Конотопській відьмі»; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, культуру зв'язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення; формувати літературно-аналітичні читацькі вміння; виховувати почуття поваги до творчості Г. Квітки, інтерес до читання художньої літератури, історичного минулого рідного краю, наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Квітки-Основ'яненка, текст твору, фотоілюстрації, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), історична карта «Україна в добу Великої Руїни» та атласи, кошик з кавбузом.

Технічна підтримка: ПК, відеофрагменти, аудіозапис.

Здоров’язберігаючі прийоми, методи, технології: музикотерапія, естетотерапія (кіно, театр), ситуації успіху, валеологічний блок, пам’ятки з гігієни читання

Міжпредметні зв’язки: історія України, основи здоров’я, українознавство

ХІД УРОКУ

Організаційний момент 10: 00

- Сьогодні ми продовжимо вивчати творчість батька української прози Григорія Квітки-Основ’яненка.

Актуалізація опорних знань 10:01

Звернімо увагу на портрет цього відомого письменника.

У сімейному архіві сучасних потомків Квітки є легенда:



«До Києва одного дня 1604 року прибився старець з сиротою - внуком Григорієм. Старець помер. Внук прижився. За вроду незвичайну сироту прозивають квіточкою, квіткою. В нього закохується дочка польського воєводи, вони потай вінчаються, підмовляють гурт козаків, тікають на вольні дикі землі, закладають тут хутір Основу, що згодом розбудується у місто Харків і стане поштовхом для заселення Слобожанщини.»

Ця легенда про нашого письменника чи про одного з його прародичів?

( Прародичів, тому що Квітка – Основ’яненко народився у 1778 році. )

Випереджаюче завдання учням: Схарактеризуйте і ви Г. Ф. Квітку-Основ’яненка на основі спогадів про нього сучасників.

«Ще юнаком, граючи на флейті, він висиджував в основ’янівському саду цілі ночі. В 1816 році написав кадриль для зустрічі військ, що поверталися з Парижа в Харків. Складав також п’єси для фортепіано, пізніше керував сільським хором свого брата».

«Їздячи з хутора Основи в Харків на службу, любив бесідувати зі старим кучером Лук’яном, від якого взяв сюжети багатьох своїх оповідань».

«Листи його до літературних знайомих пересипано скаргами та наріканнями на власне невміння висловлюватися як слід, проханнями виправляти та впорядковувати надіслані рукописи».

«Не маючи власних дітей, Г. Квітка-Основ’яненко спілкувався з селянськими, часто закликав їх до себе і розповідав казки, втручався не раз у дитячі забавки на вулиці…»

«Міські гості заїздили до нього зрідка, бо навколишня суспільність дивилася на письменника з недовірою, навіть неприязно,— всяк пізнавав себе в його гумористичних нарисах».

«Дружина Ганна Григорівна брала жваву участь у працях свого чоловіка, читала й поправляла його писання, давала чоловікові теми… Письменник присвятив дружині дві найкращі свої повісті "Маруся" й "Сердешна Оксана"»

10: 02

2. Конкурс «Найуважніший читач повісті Г. Квітки «Конотопська відьма»

Запитання

1) Якого роду був Микита Уласович Забрьоха? (Чесного і поважного; із сотенних старшин.)





2) Як Микита Забрьоха одержав свій чин сотника? (Він дістався йому у спадок.)

3) Скільки років було Микиті? (25.)

4) Чому Микита довго не одружувався? (Не дозволяв скупий батько.)

5) Хто така хорунжівна Олена? (Дівчина, господиня хутора Безверхого.)

6) Який вид опису вжитий у такому уривку й про кого йдеться: «…Голова йому нечасана, чуб непідголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана…» (Портрет Забрьохи вранці після невдалого сватання.)

7) За чим нібито приїхав Забрьоха на хутір, як він розказав братові Олени? (За брагою для волів.)

8) Що вплинуло на вибір сотником нареченої? (Те, що вона красива й багата.)

9) За допомогою чого хорунжівна Олена висловила свою відмову сотникові? (Гарбуза.)

10) Чому писар не міг порахувати козаків за допомогою зарубок на хворостині? (Бо переламав хворостину на зарубці.)

11) Чому Пістряк розгнівався й що надумав? (З нього посміялися, задумав сотникові помститися.)

12) Чим писар Пістряк схожий на пана возного з «Наталки Полтавки» І. Котляревського? (Канцелярською засміченою мовою.)

Визначення переможця.

10: 03

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

«Конотопська відьма» — майстерний малюнок старих козацьких порядків... у новочаснім сатиричнім освітленні.

І. Франко

Якщо вчуєш жарт, шукай в ньому приховану правду.

О. Довженко

1. Вступне слово вчителя про життя українського суспільства за часів Великої Руїни (історична довідка із застосуванням карти України цієї доби, атласів)

Після смерті Б. Хмельницького, коли гетьманом вдруге було обрано Юрася Хмельниченка, на Україні настала лиха година. Було безладдя, внаслідок чого кожний робив, що хотів. Із заходу чинили утиски на Україну польські війська; з півночі й від сходу московські, а з півдня турки й татари. До того ще Україна розділилася на дві частини: Лівобережну й Правобережну (від ріки Дніпро). На Лівобережній вибрали одного гетьмана, на Правобережній другого. Доходило до того що гетьмани воювали між собою. І так брати билися з братами, Україна спливала кров'ю і щораз більше занепадала. Недарма народ та історія назвали ті часи «Руїною». Події в повісті «Конотопська відьма» відбуваються за часів Великої Руїни в період так званої Гетьманщини — військово-адміністративного устрою Лівобережної України й м. Києва, поділених на полки й сотні. Цей устрій проіснував понад сто років, а в 1782 р. був замінений намісництвами, згодом — губернською формою адміністративного управління. Російський царизм поступово ліквідовував українську державність, послідовно обмежував демократичну суть козацького ладу на Запорозькій Січі. Колишня старшина, нагромадивши маєтки й одержавши від царського уряду дворянські титули й привілеї, виродилася у звичайне панство.ІV. Основний етап

2. Робота над твором Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма»

2.1. Джерела для написання твору.

• Реальна дійсність життя українського народу, історична епоха кінця XVIII ст.

• Автор точно і детально описує життя в Конотопі, стосунки між людьми, правдиво змальовує психологічні мотиви їх учинків.

• Розправа над відьмами — дійсна подія, яка свідчить про неймовірну темряву, забобонність і дикість деяких представників дворянства.

Поміщиця одного повіту, щоб позбутися посухи, викликати дощ, звеліла топити в ставку старих жінок, маючи надію виявити відьму (вона не тоне), яка нібито «вкрала дощ». У такому разі керувалися переконанням, що вода як елемент, освячений актом Божого хрещення, не приймає до себе нечистого, грішного.

10:05

2.2. Формування літературно-аналітичних читацьких умінь учнів у процесі аналізу повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»

- Запрошую вас до майстерні письменника.

А щоб ви не забули правила гігієни читання, я вам роздам пам’ятки. (Роздає)

Працювати ми будемо у рухливих групах за методом «Зміни позицію»

Робота з текстом І розділу. Метод «Спрямоване самостійне читання»

Завдання. Прочитайте перший абзац. Знайдіть авторські орієнтири, які допомагають читачам уявити пригнічений стан Микити Забрьохи.

Під час читання звучить звукозапис тексту.

Перший фрагмент

«Смутний і невеселий сидів собі на лавці, у новій світлиці, що відгородив від противної хати, конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Хоч парень собі і чепурний був, а тут і в неділеньку святу не брав білої сорочки, та й — прощайте у сім слові – китаєвих синіх штанів на ніч не знімав, так, сердека, у них і ночував, рад-рад, що за північ допхався додому; а там чи заснув, чи ні, вже його, ще сонце не сходило, збудили. Зараз схопивсь, випозіхався, вичухався, помоливсь Богу, нюхнув разів тричі кріпкої кабаки, прослухав, що йому читали, дав порядок і, зоставшись сам у світлиці, сів на лавці: голова йому нечесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана; край його на столі люлька і гаманець, каламар, гребінець і повна карватка1 ще торішньої дулівки2, що ще звечора наточила йому Пазька у пляшку, а він, хоч і насипав у карватку, щоб то, знаєте, з журби випити, та як зажуривсь знову, та й забув, так і ліг, та й заснув; та й тепер, уставши, не дуже на тую дулівку квапився, бо ще нове лихо зовсім його скрутило, і він і сам себе з журби не тямив».

(Орієнтовна відповідь. Автор уживає епітети «смутний і невеселий», які відразу пояснюють стан головного героя.

Щоб читач зміг відчути тяжкий душевний стан Микити Забрьохи, письменник вживає прийом протиставлення: «Хоч парень собі і чепурний був, а тут і в неділеньку святу не брав білої сорочки, та й – прощайте у сім слові – китаєвих синіх штанів на ніч не знімав…»

10:05

Учні змінюють позицію.

Перегляд відеофрагмента

Метод «Спрямоване читання». Завдання. Подивіться уривок. Чому Микита, обираючи собі наречену, пригадав саме хорунжівну Олену? Чим Олена найбільше приваблює героя? Як автор дає іронічну оцінку планів Забрьохи.

(Орієнтовна відповідь. Забрьоха обрав хорунжівну Олену, тому що вона гарна господиня («хазяйка невсипуща»), багата («а худоби-худоби – так батечки! Свій хутір, лісок, винничка, млинок, вітрячок, а скотини та овечок, – так нічого й казати!»), і все багатство дістанеться їй, оскільки брат збирається у ченці («… бо як був недуж, так обіщавсь»). Авторське іронічне ставлення до планів Забрьохи найкраще відчувається у народному фразеологізмі: «Чує кішка, де сало лежить»)

- Розкажіть яким побачила Олена Микиту (від імені Олени).

(Орієнтовна відповідь. Я подала гарбуза, тому що побачила Микиту не розумним, не діловим, п’яницею; зрозуміла, що він «слинку ковта» на її статки).

Узагальнюючі запитання до І розділу:

Яким ви уявляєте оповідача? Хто він? Де проживає?

(Г. Квітка-Основ’яненко обирає оповідачем простого козака із Конотопа, на очах якого і відбувалася та історія, про яку йдеться у повісті. Такий вибір оповідача робить історію більш достовірною).

Запропонуйте заголовок до першого розділу.

(Можливі варіанти: «Ганебне сватання», «Печений гарбуз на сніданок»).10:10

Учні змінюють позицію.

Робота з ІІ розділом

Знайдіть у тексті ІІ розділу і зачитайте, як автор описує дружнє ставлення сотника Забрьохи до писаря. («…він без нього ні чарки горілки, ні ложки борщу до рота не піднесе; а вже на пораді, як Пістряк Ригорович сказав, так воно так і є, так і буде»).

Що найбільше шанував у своєму писареві сотник? (Вважав його дуже грамотним, ученим, таким, що все знає). Як цю рису писаря зобразив художник на картині? (Писар тримає палець угору; очевидно, повчає сотника).

У чому писар бачить свою перевагу над сотником? (Писар уміє читати і рахувати, знає святе письмо; вважає себе розумним, а сотника дурним. Переконаний, що сотником має бути він, а не Забрьоха). Григорій Квітка-Основ’яненко створює образ Пістряка на протиріччі між тим, яким хоче здаватися Пістряк та тим, яким він є насправді. Перед автором стояла непроста задача – змалювати так свого героя, щоб читач відчув це протиріччя.

Практичне завдання (Робота в групах)

1.

Спробуйте перекласти на звичайну мову висловлювання писаря Пістряка: «Мимошедшую седмицю глумляхся з молодицями по шиночкам здешньої палестини і, вечеру сущу минувшого дне, бих неподвижен, аки клада, і нім, аки риба морская».

(Можливий варіант. У минулу неділю розважався з молодицями у шинках в Конотопі і вчора до вечора почувався хворим. Лежав, ні з ким не розмовляв).2.

Перекладіть на нормальну мову пояснення Пістряка про хворостину: «Сіє суть, пане сотнику, замість списка нашої сотні, - каже писар, - його вже не возмогох списати за дрижанієм десниці моєя, від глумленія пиянственного з вищеіз’ясненними молодицями і того ради узях хворостину і на ній на знаменах коєгождо козака, і се суть вірної число: у кожному десятці по десять козаків, а усіх такових десятків суть також де десять, следовательно уся сотня, як скло.

(Можливий варіант: Це, пане сотнику, замість списка нашої сотні, якого я не можу написати через те, що трясуться руки від пияцтва з молодицями. Тому я узяв хворостину і на ній відмітив кожного козака. І це вірна лічба: у кожній десятці по десять козаків, а усіх десяток десять, отже, вся сотня мов на долоні).Вчитель до гостей: Існує дві оцінки мовних особливостей Пістряка, яку дають отець Костянтин та оповідач.(«…як розговориться-розговориться, та усе не попросту, усе з писання, так і наш отець Костянтин, даром, що до синтаксису ходив, слуха його, слуха, та здвигне плечима, та й відійде від нього, кажучи: «Хто тебе, чоловіче, зна, що ти там говориш!»

Оцінка оповідача. «Отакий-то був у нас у Конотопі писар, отсей Прокіп Ригорович Пістряк; так як стане він з паном сотником Забрьохою розмовляти, так ви тільки слухайте, а вже чи второпаєте що, не знаю, бо він у нас чоловік з ученою головою: говоре так, що і з десятьма простими головами не розжуєш»).

- А чи «розжували» мову конотопського писаря наші учні ми зараз перевіримо.

У розділі ІІ автор дає два висловлювання писаря нормальною мовою без писання. Знайдіть їх і зачитайте. Чому саме в той момент писар перейшов на звичайну мову? Як ці висловлювання характеризують справжню сутність Пістряка та його ставлення до сотника?

(«О бодай ви показились і з козаками, і з хворостиною, і з ліками, і з начальством!.. Цур вам, пек вам, осина вам; нехай вам стонадцять лихорадок і півтора стільки ж чирячок і болячок, коли знайшовсь уже розумніший мене. Нащо я вам?»

«Подивишся як я тобі галушку піднесу… Підведу тебе під монастир … Буде у Конотопі сотник та не Забрьоха… кланятимуться і Пістряку»

Орієнтовна відповідь. У цих висловлюваннях справжній Пістряк: грубий, злий, жорстокий. Стає зрозумілим його справжнє ставлення до сотника і що він замислив проти нього).10:15

Учні змінюють позицію.

Відеофрагмент про історію з лозиною

Поміркуйте, для чого автор вводить у твір епізод із лозиною? Як він характеризує Пістряка? (Пістряк постає у цьому епізоді нерозумним (не міг зрозуміти, де подівся один козак на лозині), не достатньо освіченим і лінивим (йому простіше зробити зарубки, ніж писати), пияком (зробив, за його словами, зарубки на лозині, а не склав реєстр козаків на папері через те, що тремтіли від пияцтва руки)

Підсумкові завдання до ІІ розділу

Рольова гра. Уявіть, що ви психологи і до вашої психологічної консультації звернувся писар Пістряк. Складіть рекомендації, які ви дасте Пістряку.

Учні змінюють позицію.

10:20

Робота з текстами ІV-V роздів - Назвіть дві причини, чому писар Пістряк розпочинає гоніння на відьом: офіційну і справжню. (Офіційна причина: знайти відьму, яка украла дощі, і змусити її повернути їх. Неофіційна: відволікти сотника від походу на Чернігів. План писаря далекоглядний. За порушення наказу сотника можуть звільнити з посади і тоді, на думку Пістряка, він може стати сотником»).

Автор розповідь про відьом закінчує згадуванням особистих стосунків з писарем. Більшість відьом чимось завинила Пістряку. Заповніть другу колонку таблиці.

Відьма Чим завинила Пістряку

Пріська Чирячка Орієнтовне заповнення

«Раз пан Пістряк та попросив її, щоб дала йому любощів, щоб його усяка чи дівка, чи молодиця, на яку оком накине, щоб його полюбила; отже ж то випив тих любощів та й пішов на вечорниці, та тільки було що розходивсь… як же йому завадить, так і додому не добіг. От з того часу і став на неї гонитель!»

Химка Рябокобилиха Орієнтовне заповнення. «… сказала раз і на пана Пістряка … що буцімто він у чоловіка бджоли підрізав. Воно йому так і минулося, звісно, як писарю, тільки вже він на неї з тії пори націлив».

Явдоха Зубиха Орієнтовне заповнення

«Та з того часу і став пан Пістряк тільки хоч трошки погуля, то зараз і пожене химери. Отака-то була ся Явдоха»

10:25

Відеофрагмент про топлення відьом

Чому автор, розповідаючи про відьом, згадує про їхні стосунки з писарем? До якого висновку підштовхує письменник читачів? (Влаштовуючи випробування для відьом, Пістряк у першу чергу керується почуттями помсти. Це ще раз підтверджує, що писар – людина дуже мстива, непорядна).

Чому випробування відьом відбувається на воді? Які народні уявлення про нечисту силу використав автор у цьому епізоді? (За народними уявленнями, справжня відьма та, яка не тоне у воді).

Чим закінчилося для більшості відьом випробовування на воді? («… котру втопили, котру відволодали»). Дайте правову оцінку того, що відбувалося на річці. Чи можна вважати це злочином?

За якими ознаками впізнали в Явдосі відьму? Зачитайте. («Як об дошку, так наша Явдоха об воду, і не порина, як рибонька поверх води, так і лежить, і бовтається із зв’язаними руками та ногами, вихиля черевом і попереком і приговорює: «Купочки-купусі, купочки-купоньки»).Які народні повір’я про відьом використовує автор у ІV та V розділах?

(Можлива відповідь. Люди вірили, що відьма може украсти дощ і заховати його «на полиці мисника». Якщо жінка не тоне, це відьма. Відьми можуть напустити мару, відьми можуть перекидатися молодою, доять уночі чужих корів тощо). Музична фізкультхвилинка під пісню Явдохи

Робота з текстом VІ розділу

- З яким проханням звертається сотник до відьми Явдохи?

Про що просить Явдоху Зубиху Пістряк?

Робота з текстом ХІ розділу

«Старшій дружці дала пару свічечок п’ятакових до вінця, хустку руки зв’язати, рушник під ноги…, а далі тихесенько, щоб ніхто не бачив, дала теж дружці якусь кісточку та якийсь-то реп’яшок і навчила її, що і коли з ним робити”.

Яку роль зіграла кісточка і реп’яшок у сімейному житті Олени?

(Орієнтовна відповідь. Свій вибір нареченного Олена зробила під впливом відьмівських чар).

Дебати «Вислови своє ставлення до проблеми: Чи можна впускати у сферу почуттів людини відьму?»

Організація дебатів. Учням пропонується зайняти позицію! Ті, хто вважає, що міг би звернутися до відьми, щоб приворожити коханого (кохану), вплинути на його (її) вибір, стають біля однієї стіни. Ті, хто ніколи б цього не зробив, стають біля протилежної стіни. Ті, які не можуть точно визначитися, стають на лінії посередині. Учитель пропонує групам висловити свої аргументи «за» і «проти». Потім усі учні (і ті, хто спочатку не визначився і ті, хто передумав) повинні зайняти остаточну позицію (або «за» або «проти»).

Робота з текстом ХІІ розділу

Відеофрагмент про оголошення гетьманської грамоти

«Оттак-то йому удружила Явдоха Зубиха, конотопська відьма, за той бешкет, що він їй і на річці, і над річкою при усій громаді зробив». Перекажіть від імені Явдохи, як вона помстилася сотнику Микиті Забрьосі.

Робота з текстами ХІІІ, ХІV розділів та закінченія

Формуємо читацькі спостереження

Розділ ХІІІ

- Хто з героїв і за що покараний?

Покарання За що покараний

Одружився не з Оленою, як хотів, а з коростявою Солохою. Орієнтована відповідь. За те, що хотів влаштувати своє сімейне щастя з допомогою відьми.

Звільнення з сотничества Орієнтована відповідь. За те, «щоб не дававсь на писаря, а робив сам, як він є начальник, та щоб робив по правді, щоб слухав, що приказано від начальства, а то йому начальство предписує у поход іти, може, боронити народ від неприятеля, а він узявсь заполіскувати жінок, бач, топити відьом, щоб вернули дощ на землю… Та щоб не топив народу; бо, поки до відьми добрався, скільки душ згубив позанапрасно? Щоб не удавався в чаклування, покинувши Бога милосердного …»

Висновки

Доведіть, що історії усіх головних героїв мають сумне закінчення. Зробіть «цитатне» пояснення життєвого фіаско головних героїв. Заповніть таблицю.

Герой Як покарано? За що?

Писар Пістряк Новий сотник звільнив Пістряка з посади писаря:

«…лаяв, лаяв на усі боки, та у потилицю і вигнав його з хати, і змінив його з писарства…» «…щоб не обдурював свого начальника, не пошивав його у дурні, а щоб робив і казав перед ним усю правду. Щоб, розсердившись на людей, не робив їм біди, як тут з жінками: на кого сердився, а скільки душ занапастив, у воді потопив, і сиріт зоставив? А що найпуще, щоб не пив так цупко горілки».

Пан Халявський, Олена «з сотенства змінили». «не пожили у ладу» «Зачим зараз кинулися до відьми? Зачим через чаклування та ворожіння, покинувши Закон Святий, собі побралися?»

Явдоха «Нікуди її по-людськи ховати; виволокли за село, зарили ниць у яму, прибили осиковим кілком та зверху і заплішили…» «Собаці собача смерть!»

Узагальнююче завдання

Знайдіть у тексті і підготуйте виразне читання уривків, які відповідали б ілюстраціям

10:30

Філологічне дослідження

Кожен розділ автор починає однаковими епітетами: «смутний і невеселий». Зробіть філологічне спостереження за вживанням цих епітетів у кожному розділі твору (за хрестоматією). Кого або що характеризує автор такими епітетами?

Філологічне спостереження.

І розділ. «Смутний і невеселий сидів собі на лавці…. конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха».

ІІ розділ. «Смутний і невеселий сидів у світлиці на лавці конотопський пан сотник…»

ІV розділ. «Смутно і невесело було раз уранці в…. Конотоп»і.

VІ розділ. «Смутна і невесела ходила по своїй хаті … конотопська відьма Явдоха Зубиха»..

ХІ розділ. «Смутна і невесела убиралася у своїй хаті панна хорунжівна, Йосиповна Олена».

ХІІ розділ. «Смутний і невеселий ходить по хаті пан конотопський сотник…».

XІІІ розділ. «Смутний і невеселий стояв, понуривши голову аж до грудей, пан конотопський сотник, Микита Уласович Забрьоха…»

ХІV розділ. «Смутний і невеселий увійшов на другий день у хату до Микити Уласовича Забрьохи пан конотопський писар Прокіп Ригорович Пістряк.

-11430022225«Смутний і невеселий»

Прокіп Ригорович

Пістряк.

Микита Уласович

Забрьоха

Йосиповна Олена

Явдоха Зубиха

Конотоп

00«Смутний і невеселий»

Прокіп Ригорович

Пістряк.

Микита Уласович

Забрьоха

Йосиповна Олена

Явдоха Зубиха

Конотоп

«Коло ідей»

Поміркуйте і висловіть свое припущення: для чого Г.Квітка-Основ’яненко використовує прийом єдинопочатку?

Можливі припущення:

Можливо, це просто авторська знахідка, яку він формально використав для краси, форми твору. Погодьтесь, це оригінально однаково починати всі розділи.

Можливо, це особливий авторський орієнтир, над значенням якого варто поміркувати. Я гадаю, що ці слова є лейтмотивом усього твору. «Смутну і невеселу» історію розповів Г.Квітка-Основ’яненко. Жоден із героєв не став щасливим, хоча кожен і прагнув цього.

А, можливо, ці епітети використані письменником як ще один засіб комічного. У них іронія автора, який насміхається зі своїх героїв.

«Смутно і невесело» і нам, читачам, усвідомлювати, скільки злого, нерозумного, корисливого існує у цьому світі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

10:35

Відеофрагмент «Хоровод» (Поки лунає музика, учні виконують тестові завдання)

ТЕСТИ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

А Б В А Б В Г Г Г В В Г

VI. Підсумок уроку

10:37

Групи визначають, що в повісті є реалістичним, а що фантастичним.

Реалістичне Фантастичне

Спосіб життя, служба козацької старшини: об’їдання, пиття без міри, неробство; чванливість і погорда до простих козаків. Звичай топити відьом у посуху і т. ін. Причарування, ворожіння відьми Зубихи; вкрадені двері; політ сотника на хутір Безверхий; перетворення Зубихи на молоду дівчину, стару бабу чи колоду і т. ін.

Найвищим досягненням Г. Квітки-Основ'яненка в гумористично-сатиричній манері письма є повість «Конотопська відьма» (1837) — твір про життя й побут українського панства й козацької старшини наприкінці XVIII ст. за часів Великої Руїни. Це — тема твору. До показу минулого прозаїк звернувся як до своєрідного алегоричного прийому, за його словами, «бий у минулому сучасне». У повісті майстерно поєднуються реалістичні картини життя й побуту військових керівників і мешканців Конотопа та фантастичні картини, побудовані на народних міфологічних уявленнях, віруваннях українців, на використанні народної демонології.

10:40

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення:

«Найбільше мені сподобалася робота…(учня, групи)», «Найцікавіша відповідь…»

Валеологічний блок «Кавбуз»

Хто здогадається, що лежить у моєму кошику. Підказка – це рослина, ягода, про яку йшлося на уроці неодноразово. (Інформація про цілющі властивості камбуза)

10:43

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання (за рівнями)

Дібрати факти з твору, які містять елементи іронії та сатири; скласти інформаційне ґроно щодо характеристики образів М. Забрьохи, П. Пістряка, поміщика Д. Халявського; написати рецензію на виставу «Конотопська відьма».

Вчитель дякує учням, гостям.

ТЕСТИ

1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконувавроль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана.

2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той:

А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки.

Г Не склав вірша, присвяченого Олені.

3. Що розшукував М. Забрьоха і П. Пістряк у хаті напередодні весілля?

А Каганець. Б Весільні рушники. В Двері. Г Козацьку шаблю.

4. Яким є зміст фрази Я. Зубихи до пана сотника і писаря, що збиралися на весілля: «Вони тут ханьки мнуть»?

А Не квапитися. Б Надто поспішати. В Організовувати сніданок. Г Спати та вилежуватися.

5. Як саме відьма віддячила М. Забрьосі за бешкет, що він вчинив над нею привселюдно? Пан сотник:

А Був позбавлений власного майна. Б Замість Олени одружився на Солосі.

В Не зміг довести свою зверхність над П. Пістряком. Г Вимушений був підстригтися в ченці.

6. Під час вінчання пан М. Забрьоха обіцяв…А Шанувати духовенство. Б Відповідати перед Богом за виконання в родині батьківських обов’язків. В Не залишати дружку аж до самої смерті. Г Не принижувати гідності дружини за будь-яких обставин.

7. Через що П. Пістряк долучився до весілля пана судденка з хорунжівною?

А Бо там була М. Зубиха. Б Поважав молодят. В Виявив бажання покерувати святом.

Г Хотів смачно поїсти і напитися горілки.

8. Зубиха на весіллі пана Халявського з Оленою виконувала роль…А Циганки. Б Світилки. В Дружки. Г Матері.

9. Як склалася доля Явдохи Зубихи наприкінці твору? Вона:А Жила щасливо і довго. Б Більше не ворожила, а займалася сільським господарством.В Лікувала людей, застосовуючи нетрадиційну медицину. Г Померла, і її як собаку було поховано.

10. Хто відповідно до змісту «лепорту» був призначений сотником у Конотопі замість пана Уласовича? А Брат Олени хорунжівни. Б Писар П. Пістряк. В Пан Д. Халявський. Г Козак, що приїхав з Чернігова.

11. Що змусило громаду раптово залишити весілля М. Забрьохи?А Бо необхідно було негайно збиратися і вирушати у військовий похід до Чернігова. Б Пан сотник мав дружні зв’язки з відьмою Зубихою. В Дізналася, що Микиту Уласовича усунуто з його посади. Г На Конотоп напали татари.

12. Яких подарунків отримала Явдоха від пана Халявського за те, що вона сприяла його одруженню на Олені хорунжівні? А Рожеву хустку і білу спідницю. Б Розцяцькований пояс і смугасту спідницю. В Смарагдове намисто і браслет. Г Червоні юхтові чоботи і кибалку.

Більшість відьом чимось завинила Пістряку. Заповніть другу колонку таблиці

Відьма Чим завинила Пістряку

Пріська Чирячка Більшість відьом чимось завинила Пістряку. Заповніть другу колонку таблиці

Відьма Чим завинила Пістряку

Домаха Карлючківна Більшість відьом чимось завинила Пістряку. Заповніть другу колонку таблиці

Відьма Чим завинила Пістряку

Явдоха Зубиха Більшість відьом чимось завинила Пістряку. Заповніть другу колонку таблиці

Відьма Чим завинила Пістряку

Химка Рябокобилиха 1.

Спробуйте перекласти на звичайну мову висловлювання писаря Пістряка: «Мимошедшую седмицю глумляхся з молодицями по шиночкам здешньої палестини і, вечеру сущу минувшого дне, бих неподвижен, аки клада, і нім, аки риба морская».

2.

Перекладіть на нормальну мову пояснення Пістряка про хворостину:

«Сіє суть, пане сотнику, замість списка нашої сотні, - каже писар, - його вже не возмогох списати за дрижанієм десниці моєя, від глумленія пиянственного з вищеіз’ясненними молодицями і того ради узях хворостину і на ній на знаменах коєгождо козака, і се суть вірної число: у кожному десятці по десять козаків, а усіх такових десятків суть також де десять, следовательно уся сотня, як скло.

1.

Спробуйте перекласти на звичайну мову висловлювання писаря Пістряка: «Мимошедшую седмицю глумляхся з молодицями по шиночкам здешньої палестини і, вечеру сущу минувшого дне, бих неподвижен, аки клада, і нім, аки риба морская».

2.

Перекладіть на нормальну мову пояснення Пістряка про хворостину:

«Сіє суть, пане сотнику, замість списка нашої сотні, - каже писар, - його вже не возмогох списати за дрижанієм десниці моєя, від глумленія пиянственного з вищеіз’ясненними молодицями і того ради узях хворостину і на ній на знаменах коєгождо козака, і се суть вірної число: у кожному десятці по десять козаків, а усіх такових десятків суть також де десять, следовательно уся сотня, як скло.

Микита Уласович Забрьоха Прокіп Ригорович Пістряк

«конотопський пан сотник» «сотенний конотопський писар»

прізвище Забрьоха означає «той, хто забрів, невідомо хто» прізвище Пістряк означає «прищ, гриб-паразит» (у прокльоні Зубихи згадуються пістряки)

невіглас, нікчема («Я нічого письменного не розжую, хоч і в школі вчився») шкідливий і підлий крутій, шахрай («Повеліть, пане сотнику, чи топить їх?»)

обмежений неук, ледащо («Вірую почав було вчити, та на "же за ни" як затявсь, та й покинув письмо») безпросвітний п'яниця («А що найпуще, щоб не пив так цупко горілки»)

веде паразитичний спосіб життя, експлуатує козаків («Ну, хлопці!... розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені») мстивий, злопам'ятний («Піддобрюсь до неї, вона поможе його втопити, а мені винирнути з писарства та па панство»)

зневажає трудовий народ, дурисвіт («Чи звелиш Конотоп спалити, так разом з чотирьох кінців і запалю...») лицемір, грубо підставляє свого начальника, щоб самому посісти його місце

зажерливий, самодур, грубий, не-тактовний («Та трясця їх матері! От їм дуля під ніс!») веде паразитичний спосіб життя («їв добре, що аж за вухами лящало»)

безвідповідальний («..мені підсунув лепорт, а я, нічого не вміючи писати, та на ньому сторч і підписав. А пан полковник і підписав, що конотопський сотник, пане Микито, ти єси дурень!») хизується своєю вченістю, проте не розбирається в простих речах («От писарю Ригоровичу вп'ять біда. Усі козаки, і як стулив хворостину докупи, так і по зарубках усі») хабарник («...голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею...; аби б тільки позивались») свавільний, глумиться над селянами («Пойміте його, і водворіте у ратушу, і присовокупіте нозі його до клади»)

обмежений і безпорадний в особистому житті («Мнявкав-мнявкав, та й неначе про воли, а кінча про голуби, та й замовк») аморальний тип, пройдисвіт («Дивлюсь, а в неї в гостях чорт, словнісінько як пан писар Прокіп Ригорович: така йому і пика, і одежа, і усе таке»)

мова груба, насичена вульгаризмами («Цур дурня та масла грудка!»; «А лисий дідько вас зна!») мова плутана, невиразна — суміш церковнослов'янських слів і канцеляризмів («Ми не ізидемо, дондеже не получимо отвітствованія на наше сомнительство»)

Похожие работы:

«Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение Наримановского района "Средняя общеобразовательная школа №2 г", Астраханская областьРассмотрено на МО: Согласовано: Утверждено: Протокол...»

«-302895-2984500 31 марта 135 лет со дня рождения русского писателя, критика, литературоведа Корнея Ивановича Чуковского (1882 1969) Корней Иванович Чуковский родился в Петербурге в 1882 году в бедной семье. Свое детство он провел в Одессе и Николаеве. В од...»

«Педагогический совет № 2. Тема педсовета: "Современные здоровьесберегающие технологии в условиях реализации ФГОС ДО. Совершенствование форм физического развития и укрепления здоровья дошкольников" Форма проведения педсовета: "Устный журнал" Цель: проведение системного анализа педагогичес...»

«уважительное отношение к результатам детского творчества; единство подходов к воспитанию детей в условиях дошкольного образовательного учреждения и семьи; соблюдение в работе детского сада и начальной школы преемственности, исключающей умственные и физические перегрузки в содержании об...»

«Муниципальный конкурс "МУЛЬТИМЕДИЙНЫЙ УРОК" Номинация: "Лучшая разработка для дошкольных учреждений"Непосредственно-образовательная деятельность по нравственно-патриотическому воспитанию старших дошкольников на тему: "Животные Кавказского заповедника" Муниципальное дошкольное образовательное бюджетное учреждение...»

«МЕТОДИЧЕСКИЙ ДОКЛАДНа тему: "Основные задачи работы над мелодией поформированию личностного, профессионального итворческого развития ребёнка в ЦДТ" Педагога дополнительного образования -Боднар Светланы Борисовны г. Краснодар, 2012 г. В большинстве музыкальных произведений мелодия — важнейшее выразительное средство. Поэтому работе над ней обычно приходится уделять самое пристально...»

«КРАЕВОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ АВТОНОМНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ) СПЕЦИАЛИСТОВ"КРАСНОЯРСКИЙ КРАЕВОЙ ИНСТИТУТ ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПЕРЕПОДГОТОВКИ РАБОТНИКОВ ОБРАЗОВАНИЯ"ДОПОЛНИ...»

«Виды учебной деятельности, способствующие формированию УУД в условиях реализации ФГОС. "Скажи мне, и я забуду. Научи меня, и я запомню. Вовлеки меня, и я выучу". Бенджамин Франклин. Важнейшей задачей современного образовательного процесса является формирование у детей умения и желания овладевать какими-либо новыми видами де...»








 
2017 www.li.i-docx.ru - «Бесплатная электронная библиотека - различные ресурсы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.