WWW.LI.I-DOCX.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Различные ресурсы
 

«Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет виховної роботи, захисту ...»

Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кабінет виховної роботи, захисту прав дитини, позашкільної освіти, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання

Підвищення якості роботи класних керівників з метою підготовки соціально адаптованої особистості вихованця школи-інтернату

38101958975БібліотечкаРівненського обласного інститутупіслядипломної педагогічної освітиСерія «Регіональні науково-методичні заходи»

00Бібліотечка

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Серія «Регіональні науково-методичні заходи»

337185208915Тематичний збірник працьнауково-практичного семінару для для заступників директорів із виховної роботи шкіл-інтернатів області00Тематичний збірник праць

науково-практичного семінару для для заступників директорів із виховної роботи шкіл-інтернатів області

Підвищення якості роботи класних керівників з метою підготовки соціально адаптованої особистості вихованця школи-інтернату : тематичний збірник праць / Упоряд. : А. А. Волосюк; за заг. ред. Гузь Н. Л. – Рівне : РОІППО, 2014. – 39 с.

Рекомендовано радою кабінету виховної роботи, позашкільної освіти, захисту прав дитини, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол № _ від __.__.2014 року).

Відповідальні за випуск:



Лавренчук Андрій Олександрович, кандидат наук з державного управління, доцент, заслужений працівник освіти України, в. о. ректора Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,

Мельник Надія Адамівна, кандидат педагогічних наук, проректор з науково-методичної роботи, доцент кафедри філософії, економіки та менеджменту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Упорядник:

Волосюк Анатолій Анатолійович, завідувач кабінету інформаційно-методичного забезпечення Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Тематичний збірник праць присвячено проблемі підвищення якості роботи класних керівників з метою підготовки соціально адаптованої особистості вихованця школи-інтернату.

Усі матеріали збірника подаються в редакції авторів (збережено стилістику, орфографію та мову). Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших даних несуть автори.

© Колектив авторів, 2014

center387985020000© РОІППО, 2014

Гавриш Ніна Павлівна, завідувач кабінету виховної роботи, позашкільної освіти, захисту прав дитини, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання РОІППОСИСТЕМА РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З ВИХОВАННЯ СОЦІАЛЬНО АДАПТОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Виконуючи завдання і реалізуючи основні принципи виховної роботи, педагогічні працівники школи-інтернату орієнтуються на нормативно-правову базу з питань виховної роботи, а саме: Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Концепцію виховання дітей та молоді», «Концепцію громадянського виховання», «Національну доктрину розвитку освіти», «Конвенцію про права дитини», «Декларацію прав дитини» та нормативно - правові акти, документи Міністерства освіти і науки України, обласного управління освіти, органів місцевого самоврядування.

Необхідність школі мати власну виховну систему сприймається сьогодні як актуальна науково-практична проблема. В Державній національній програмі «Освіта» її створення розглядається як один із «основних шляхів реформування виховання».





Виховна система школи і школи-інтернату зокрема є ядром загальноосвітнього механізму цілеспрямованого формування соціального досвіду вихованців. Вона враховує:

а) соціальне замовлення, оформлене на рівні різноманітних надособистістних соціальних систем – людських цінностей;

б) досягнутий рівень сформованості у вихованців окремих соціальних якостей і соціального досвіду;

в) особливості нашої школи: умови, традиції, якісний склад педагогічного колективу, матеріальну базу тощо.

Виховна система школи є конкретним механізмом дії конкретних фахівців.

На сучасному етапі педагогічний колектив кожної школи, розуміючи потребу докорінного переосмислення виховної системи, має виходити з таких позицій:

1. Визнання того, що школа – навчальний заклад, покликаний відповідати потребам і умовам сучасного стану соціального розвитку України та забезпечити освітні потреби міста, району, області.

2. Задовольняти освітні потреби слід якісно. Школа має бути конкурентноспроможною й престижною, а це можливо лише в режимі неперервного розвитку і творчого пошуку прогресивних технологій, методик зростання професіоналізму на педагогічному та управлінському рівні.

3. Вирішуючи ці завдання, школа має забезпечувати різні види діяльності в широкому спектрі позакласної сфери – гуртковій, клубній спортивній, художньо – естетичній роботі, учнівському самоврядуванні.

4. Вирішення поставлених завдань можливе лише в атмосфері доброзичливості, довіри, співробітництва, відповідальності на всіх рівнях педагогічного простору.

Проаналізувавши сьогоднішній стан розвитку школи, ми даємо відповідь на три головні запитання:

- Чого від нас хочуть і чекають?

- Хто ми і що ми можемо зробити?

- Яким чином ми це будемо робити?

Наша країна хоче, щоб ми створили умови для розвитку вільної, розумної, діяльної, соціально - адаптованої особистості й підготували правосвідомого та соціально - компетентного випускника, спроможного реалізувати свій позитивний потенціал у громадській та індивідуальній життєдіяльності.

Громадськість хоче бачити в нас школу, засновану на свідомій дисципліні, розумній вимогливості до учнів. Школу, що відповідає санітарно – гігієнічним і естетичним вимогам. Школу, в якій поважають права дитини, в якій учням створюють не лише фізичний, а й душевний комфорт.

Батьки хочуть, щоб школа підготувала дітей до вступу у ВЗН ;щоб дитина росла здоровою особистістю, відвідуючи спортивні секції в школі; щоб дитина перебувала в шкільному просторі до 17 років; щоб дитина отримала художньо – естетичний розвиток.

Учні хочуть, щоб у школі їх поважали, бачили в них особистість; щоб можна було в школі поспілкуватися; щоб можна виявити себе як творчу особистість; щоб отримати хороші знання.

Про ці дані свідчать проведені анкетування класними керівниками, психологами, адміністраціями шкіл.

Тому одним із пріоритетних напрямів діяльності має бути створення комфортного виховного середовища, де враховуються інтереси і запити всіх учасників  навчально-виховного процесу, які виявляють особистісно-розвивальну взаємодію. У тісній співтворчості, партнерстві педагогів, учнів, батьків виховується особистість, яка має розвинену життєву компетентність, спроможна самостійно збагачувати її в процесі реалізації власної життєвої стратегії, творення свого індивідуального життя та участі у творенні життя суспільства.

Виховання в усі часи було педагогічною взаємодією впливу вихователя на вихованця та взаємодії вихованця і вихователя. Саме таку науку виховання мав на увазі К. Ушинський, коли визначав педагогіку як «зібрання правил педагогічної діяльності»:

Правило 1. Формування у вихованця позиції бути гідним прийняти естафету людської духовності.

Правило 2. Культивування у вихованця потреби до морально духовного багатства.

Правило 3. Морально – духовне випробовування вихованця.

Правило 4. Організація життя вихованця, відповідного до його морально – духовних цінностей.

Правило 5. Єдність сприятливої ситуації особистісного функціонування вихованця та ситуації його морально – духовного самовияву.

Правило 6. Дисгармонія в між особистісному сприйнятті вихованців.

Правило 7. Перебування вихованця в ситуації «мучитися невідомістю».

Правило 8. Розпізнання вихованцем ситуацій спокуси.

Правило 9. Символізація морально – духовної цінності.

Правило 10. Морально – духовне уподібнення.

Правило 11. Формування у вихованця морально здорового способу мислення.

Правило 12. Організація особистісно конструктивного спілкування вихованця.

Власне ці правила мають бути провідними у роботі методичного об’єднання класних керівників школи. Мета – сприяти професійному вдосконаленню особистості педагога. Стимулювати творчість класного керівника, який веде пошуки шляхів збагачення і розвитку змісту, форм і методів виховної роботи. А на засіданні методичного об’єднання можна обговорити такі питання:

- виховний процес та творча індивідуальність класного керівника;

- самоврядування – важлива частина виховного процесу школи;

- роль класного керівника у формуванні свідомої поведінки учня та стимулювання його діяльності;

- вивчення нових технологій організації виховного процесу;

- робота класного керівника над формуванням здорового способу життя класного колективу;

- громадське виховання підлітків як соціально – педагогічна проблема;

- спільна робота громадськості, школи, сім’ї у становленні особистості школяра;

- основні шляхи розвитку творчої особистості молодшого школяра;

- самоаналіз молодих класних керівників про перші спроби у вихованні учнів;

- тренінг по організації роботи професійної орієнтації учнів.

В сучасній школі відбувається пошук нових форм та методів роботи з класними керівниками як досвідченими, так і молодими. Будуємо методичну роботу так, щоб кожен із них міг розкрити свої здібності, набути навичок дослідницької діяльності, розвивати ініціативу та творчий пошук. У цьому допомагають створення «творчого портрета класного керівника», панорама методичних ідей, тренінги, місячник класного керівника, робота з творчими та початкуючими класними керівниками, проведення конкурсів: кращий клас школи, кращий випускник року, наш класний -- класний.

Класні керівники та класоводи працюють у тісній взаємодії з вчителями предметниками та вихователями, виступають координаторами дій у здійсненні виховної мети та вивчення індивідуальних особливостей учнів їхніх класів. Класні керівники та класоводи є головними у налагодженні стосунків із позашкільними закладами, що працюють у мікрорайоні школи, коледжами, молодіжними центрами, будинком школяра, органами правопорядку і т.п.

Одне з головних завдань класного керівника – співпраця з батьками. Класний керівник постійно надає допомогу батькам у сімейному вихованні. Ці питання завжди розглядаються на класних батьківських зборах та на засіданнях батьківського комітету. Також проводиться педагогічний всеобуч, індивідуальна робота та залучення батьків до організації поза навчальної виховної роботи. Робота класного керівника у сімейному вихованні має такі завдання: встановити реальні можливості виховного потенціалу кожної сім’ї; створити умови для співпраці сім’ї та вчителя у вихованні учнів; коригувати помилкові погляди батьків на питання сімейного виховання та помилкові дії в процесі виховання своїх дітей; піднести авторитет батьків в очах дітей і цим сприяти їх правильному вихованню; залучити батьків до участі в певних виховних годинах.

Адміністраціями шкіл ведеться облік соціального стану кожної дитини. А тому в цьому напрямі класні керівники починають свою роботу з програми вивчення сім’ї учня. Основними розділами цієї програми є:

1. Структура сім’ї, її склад.

2. Відомості про батьків.

3. Матеріальне становище сім’ї.

4. Суспільно – педагогічна спрямованість життя сім’ї.

5. Внутрішньо - сімейні стосунки.

6. Сімейні традиції.

7. Використання вільного часу.

8. Педагогічні висновки класного керівника про спрямованість спільної роботи з сім’єю.

Класні керівники використовують такі форми роботи з батьками: бесіда, анкетування, тренінги, обговорення творів учнів, індивідуальна бесіда психолога школи з батьками чи опікунами. З метою всеобучу батьків у школу запрошуються лікарі, представники правоохоронних органів, юристи.

Пам’ятаємо, що демократизація стосунків у класному колективі сприяє зростанню ролі учнівського самоврядування. Органи самоврядування в школі складаються з найактивніших учнів, які виконують конкретну роботу, що поліпшує життя товаришів та школи загалом. Велике значення мають дорадчі та представницькі органи. Вихованці школи знають, що кожен може впливати на громадське життя, брати участь у плануванні, розробці та аналізі спільних справ. Старшокласники беруть участь у формуванні і вивченні громадської думки. Адже самоврядування – це керування людини собою, вибудова своєї особистості, самостійне керівництво своїм розвитком, інакше - самовиховання. Це спосіб організації життя учнівського колективу. Воно сприяє виробленню в учнів почуття господаря школи, класу, вміння співпрацювати на принципах партнерства, гласності, демократизму. Наведу приклад структури Ради учнівського самоврядування, що складається із комісій, якими керують голова, заступник, секретар:

Комісія по спорту

Залучає учнів до участі в спортивних гуртках, секціях;

Веде облік зайнятості учнів у спортивних гуртках, секціях;

Організовує змагання спортивного характеру між класами школи;

Допомагає в організації змагань поза школою;

Організовує змагання «Веселі старти»;

Організовує проведення турпоходів, «День здоров’я».

Комісія по забезпеченню дисципліни і порядку

Надає допомогу педагогічному колективу школи у вихованні свідомої дисципліни, дотриманні учнями закону про права і обов’язки учнів школи;

Організовує чергування класних колективів по школі, на вечорах, оцінює якість виконання цієї роботи;

Призначає відповідальних за дотримання дисципліни та порядку, відвідування учнями школи;

Використовує заходи виховного плану до порушників дисципліни;

Виходить з пропозиціями на батьківський комітет, раду школи з питань поведінки учнів;

Виховує в учнів бережливе ставлення до збереження шкільного майна;

Викликає на свої засідання учнів, які псують шкільне майно.

Комісія по культурі і відпочинку

Керує проведенням культурно-масових справ, організацією шкільних, класних вечорів, свят народного та шкільного календаря, розподіляє між класами і учнями доручення по підготовці цих заходів;

Організовує оформлення школи і класних кімнат;

Несе відповідальність за утримання і підготовку програми художньої частини і програму дозвілля;

Домовляється про проведення лекцій, вечорів, екскурсій для учнів;

Вивчає побажання учнів щодо організації і роботи гуртків, проводить запис в гуртки, організовує проведення конкурсів і оглядів художньої самодіяльності;

Готує творчі виставки учнів;

В кожному класі організовує культурно-масову роботу, залучає учнів до участі в загальношкільних заходах.

Комісія з питань праці і фінансів

Організовує трудові десанти по прибиранню території школи;

Організовує майстерні по ремонту шкільних меблів;

Збір макулатури;

Дбає про розширення джерел фінансування;

Суворо стежить за витратами грошових надходжень. Веде необхідну документацію.

Комісія з питань навчання

Організовує допомогу в разі потреби учням, які мають задовільні оцінки;

Залучає учнів в гуртки, виступає з ініціативою про створення нових гуртків за інтересами;

Надає допомогу вчителям в організації тематичних вечорів;

Бере участь в обладнанні навчальних кабінетів, організації виготовлення навчальних посібників;

Проводить заходи, направленні на підвищення якості знань учнів

(предметні олімпіади, вечори, стінгазети, конкурси, огляди підручників);

Члени комісії беруть участь у підготовці і проведенні бесід в класах (про режим дня, виконання домашніх завдань, користь читання).

Комісія по інформаційному забезпеченню

Організовує інформаційно-просвітницьку роботу серед учнів через шкільну пресу;

Подає учням інформацію про спортивні змагання, змагання між класними колективами через газету «Шкільний вулик»;

Організовує і випускає бюлетень «З олівцем по школі» (щкільні новини: по черзі кожен клас кожного місяця);

Інформує учнів та батьків, вчителів про всі події, які відбуваються в школі.

Комісія по моральному вихованню

Піклується про молодших школярів;

Організовує рухливі ігри на перервах для учнів 1-4-х класів;

Допомагає проводити позакласні виховні заходи для молодших школярів;

Допомагає одиноким літнім людям, інвалідам, ветеранам;

Проводить доброчинні акції, заходи.

Система виховної роботи класного керівника може проводитись по таких напрямах:

- організаційна робота;

- пізнавальна діяльність;

- виховання учнів на патріотичних традиціях та звичаях українського народу;

- ціннісно - орієнтована діяльність;

- правове виховання;

- формування здорового способу життя;

- моральне виховання;

- трудове виховання;

- родинне виховання;

- художньо – естетичне виховання;

- екологічне виховання.

Згідно кожного напрямку роботи учасники навчально – виховного процесу підбирають різноманітні форми роботи, методи втілення виховної мети у шкільне життя.

Виховна діяльність школи передбачає надання допомоги в організації життя учнівського колективу та колективної творчості учнів, яка забезпечує досягнення цілей і завдань, що шанують власну гідність та гідність інших людей, уміють вільно висловлювати свою життєву позицію, поважають культуру свого та інших народів, є незалежними у вчинках і судженнях, толерантними.

Важливе значення у виховній системі роботи закладу є рівень вихованості учнів. Моніторинг формування ключових компетентностей конкретно кожної дитини здійснює класний керівник за результатами спостережень у щоденному житті, в спілкуванні з однолітками, за наслідками анкетувань психологічною службою.

Аналізуючи анкети учнів з вивчення рівня їх вихованості, з’ясовується, що учні називають основні риси характеру, які властиві учням, – доброзичливість, чемність, привітність, щирість, доброта, наполегливість, надійність. У людях цінують правдивість, відповідальність, дружелюбність, доброту, а засуджують егоїзм, жадібність, підлість. Про рівень сформованості в учнів національної свідомості, загальнолюдських моральних і духовних цінностей найбільш правдиво говорять їхні вчинки.

Для проведення підсумків різних видів контролю за станом виховної роботи використовуються такі форми: накази, індивідуальні бесіди, винесення відповідних питань на нараду при директору, на засідання педагогічної ради, методичні об’єднання та наради класних керівників. Виконуючи основні завдання виховання учнів у школі спільно з педагогічним колективом, необхідно використовувати різноманітні форми й методи роботи: колективні творчі справи, години спілкування, бесіди, свята, зустрічі, екскурсії, конкурси, огляди, акції, виставки, проекти, само презентації, консиліуми тощо.

Бесіди з учнями, класні збори, плановані та оперативні засідання ради профілактики, наради з участю директора школи, а при необхідності – рейди до батьків здійснює комісія в складі заступника директора з виховної роботи, соціального педагога, психолога та класного керівника. Журнал контролю та обліку відвідувань, психолого-педагогічних спостережень дає можливість класному керівнику, адміністрації школи щодня бачити реальний стан відвідування та оперативно реагувати, постійно тримати під контролем всіх учнів школи, виключати випадки прогулу уроків та порушення дисципліни.

У школі може працювати рада профілактики правопорушень, на засідання якої виносяться такі питання: розгляд конкретних правопорушень, вплив сім’ї на виховання учнів, робота з дітьми із неблагополучних, малозабезпечених, багатодітних сімей та сімей, які перебувають в особливих життєвих умовах.

Рада профілактики ставить за мету виявити та усунути причини та умови, які викликають різні негативні явища. Вона забезпечує набуття молоддю особистого досвіду реалізації прав і виконання обов’язків у моральних і правових стосунках, попереджує надзвичайні ситуації, пов’язані із правопорушеннями серед неповнолітніх, встановлює довірливі стосунки з важковиховуваними дітьми, намагається реалізувати соціально значиму мету – охорону прав дитини, формує в дітей потребу в самовизначенні, самопізнанні, самовдосконаленні, прагнення активного подолання негативних звичок, явищ тощо. У тісному контакті працює рада профілактики із дільничним інспектором. Всі учні мають тимчасові й постійні доручення.

Практикуються такі форми і методи роботи з дітьми: проведення тижнів правового виховання, випуск стінгазет, повідомлення батькам і вручення їм листів – подяк, рекомендацій. У роботі класних керівників заплановані години спілкування, що рекомендовані програмою «Основні орієнтири виховання»: «Краса й смаки», « Здорові звички чи життя для свого задоволення», «Бережіть храм душі людської», « Перлини духовності»; тематичні зустрічі «Для вас, дівчата», « Для вас, юнаки», «Бережи честь змолоду»; «Тенета небезпеки», «Зовнішній вигляд», « Чи знаєш ти закон», «У дружбі із правилами поведінки», «Почуття власної гідності», «Поняття самооцінки», « Долі людські», « Твори себе, щодня будуй себе та пам’ятай завжди, що ти людина», « Живи за законами людяності й мудрості», « Права та обов’язки учнів», « Меморандум дитини».

Важливою умовою у превентивному вихованні є тісна співпраця з батьками. Головне завдання педагогічного колективу — залучити батьків до загального виховного процесу, використовуючи їх творчі можливості у позакласній роботі з класними колективами та індивідуальній роботі з неблагополучними родинами.

На основі діагностики соціального стану, зайнятості учнів у позаурочний час, вивчення соціального статусу у школі створюється банк даних про неблагополучні, неповні, багатодітні сім’ї. Складається соціальний паспорт кожного класу та школи, визначаються діти, які належать до груп ризику. На кожну дитину цієї групи заводиться картка особистого обліку учня, ведуться спостереження. Записи відображаються в зошиті спостережень, який веде практичний психолог. Аналізується, як учень організовує свою навчальну діяльність, проводить вільний від уроків час. Результати діагностики, спостережень враховуються під час планування роботи школи, класних керівників, ради профілактики, шкільного самоврядування. Зайнятість учнів у гуртках – важлива умова успішної роботи в превентивному вихованні учнів.

Мета виховної роботи – створення виховного простору на демократичних засадах співтворчості вчителів, учнів, батьків, спрямований на творчий, інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток особистості, що сприяє її зростанню.

Гузь Н.Л., методист кабінету виховної роботи, позашкільної освіти, захисту прав дитини, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ

Соціум - це те середовище, в якій людина формує, та, в міру своїх сил і здібностей, задовольняє свої потреби, маючи індивідуальні, тільки одній їй притаманні риси характеру. Людина, природно, не грає пасивної ролі у своєму соціальному становленні: в неї є певні задатки, вона активна в освоєнні соціального досвіду. Це твердження в повній мірі відноситься і до дітей.

Соціалізація вихованців шкіл-інтернатів носить особливий характер.

Наші діти - це діти, які не завжди мають благополучну сімю. Вони найчастіше мають негативний досвід життя в сім'ї. Самі ці сімї зазвичай ведуть асоціальний спосіб життя.

У 80-90-х рр. XX ст. було проведено цілий ряд вітчизняних досліджень, які доказово представили негативні наслідки інституційного виховання, т.т виховання в інтернатних закладах. У цих дослідженнях робиться акцент на те, що виховання дітей в умовах традиційної моделі опіки та піклування, якою є школа-інтернат, проводиться без урахування  адекватних психологічних  умов, що забезпечують повноцінний розвиток дітей, і неминуче містять фактори, що стримують психічний розвиток. Автори виділяють такі негативні риси суспільного виховання:

1. Неправильна організація спілкування дорослих з дітьми, неадекватність тих його форм, які домінують у інтернатних закладах:

- Знижена інтимність і довірливість, емоційна вихолощеність спілкування дорослих з дітьми;

- Дефіцит можливостей встановлення міцних і тривалих взаємин дитини з певним дорослим;

-  Висока частота змінюваності дорослих;

- Групова, а не індивідуальна спрямованість виховних впливів, жорстка регламентація поведінки дитини, гіперопіка у діяльності - покрокове планування і санкціонування поведінки дітей дорослими;

- Позитивне ставлення дорослого дитина повинна заслужити виконанням його вимог, зразковою поведінкою, добрими оцінками;

2. Недостатня психолого-педагогічна підготовленість вихователів.

3. Недоліки програм виховання і навчання, які не компенсують дефекти розвитку, викликані відсутністю сім'ї.

4. Бідність конкретно-чуттєвого досвіду дітей, зумовлена надмірним звуження їх життєвого простору: мала кількість і одноманітність предметів, з якими вони стикаються.

5. Постійне перебування дітей в умовах колективу.

Науковці доводять, що найчастіше атмосфера інтернатних установ холодна, формальна, насичена почуттями тривоги, страху і агресії. Активність дітей і можливість приймати рішення, практично виключені. Особистість пригнічується. Деформація особистості, яка відбувається на цьому тлі, згодом закріплюється.

Як показують дослідження М.А. Калініної і М.Є. Проселковой, вихованці інтернатів у більшості своїй з трудом засвоюють програму масової школи, не виявляють активності в оволодінні професійними знаннями. Вони погано сприймають загальноприйняті етичні норми поведінки, нестійкі до кримінальних «понять» і легко залучаються до правопорушення.

Перебування дитини в стаціонарі будь-якого типу тягне за собою збіднення середовища, що призводить до сенсорної депривації; зменшення комунікацій з оточуючими - до соціальної депривації; спрощення емоційного тону при взаємодії з персоналом - до емоційної депривації; жорстка формальна організація середовища школи-інтернату - до когнітивної депривації.

У багатьох вітчизняних дослідженнях висловлюється ідея формування особливого типу особистості у дитини дитячого будинку, школи-інтернату. Автори описують формування особистості з недорозвиненням внутрішніх механізмів активної, ініціативної і вільної поведінки.

А недорозвинення механізмів саморегуляції компенсується формуванням різного роду «захисних реакцій».  Так, замість творчого мислення розвивається шаблонне, замість становлення вільної поведінки - орієнтація на зовнішній контроль, замість вміння самому впоратися з важкою ситуацією - тенденція до надмірно бурхливого реагування, образи.

Для дітей із закритих установ специфічний особливий тип спілкування як з дорослими, так і з однолітками. Вчені вказують на гіпертрофовану потребу у спілкуванні з дорослими. Залежність емоційного благополуччя дитини від ставлення до нього дорослого визначає надцінність останнього і створює специфічний тип спілкування з дорослим, який, у свою чергу, впливає на відносини з однолітками. У таких дітей спостерігається домінування захисних форм поведінки в конфліктних ситуаціях, нездатність продуктивного, конструктивного вирішення конфлікту, що виявляється в агресії, невмінні визнати свою провину, схильності перекласти всю відповідальність на оточуючих.

Обмеження спілкування і діяльності дітей в інтернатних закладах переважно штучно соціальним середовищем школи призводить до того, що у них не розвиваються в належній мірі навички життєдіяльності у звичайному соціальному середовищі однолітків і дорослих (недостатньо формується ініціативність).

Дефіцит адекватного спілкування призводить до того, що у дитини закріплюється негативна, агресивна позиція по відношенню до інших людей. Діти практично не мають спорідненої прихильності до власних братів і сестер, а в процесі спілкування виявляються не здатними встановлювати конструктивні, емоційно адекватні відносини з іншими людьми.

Особлива проблема в умовах дитячого будинку, інтернату пов'язана з феноменом «ми». Тут у дітей виникає своєрідна ідентифікація один з одним. У нормальній родині завжди є сімейне «ми» - почуття, що вказує на причетність саме до своєї родини. У житті без батьківського піклування у дітей стихійно складається інтернатівське «ми». Це абсолютно особливе психологічне утворення. Діти без батьків ділять світ на «свої» і «чужі», на «ми» і «вони». Від «чужих» вони спільно відокремлюються, виявляють по відношенню до них агресію, готові використовувати інших людей в своїх цілях. У них своя особлива нормативність поведінки: вони часто живуть за подвійним стандартом - одні правила для своїх, а зовсім інші для «чужих».

Таким дітям властивий особливий соціальний статус «нічийність» - ніхто ними не цікавиться, по суті вони нікому не потрібні, що породжує стан незахищеності, невпевненості в собі, у своєму майбутньому. Офіційні категоричні нормативи, з одного боку, є позитивними: дисципліна, організація життєдіяльності, з іншого - негативні: обмежується можливість особистісного вибору в поведінці, задоволення потреби в самореалізації. Відзначається дефіцит спілкування вихованців з дорослими, мінімум індивідуальних контактів. Все це ускладнює усвідомлення свого «Я», своєї унікальності, уповільнює розвиток емоційної сфери, пізнавальної діяльності.

Феномен «суспільної власності» ускладнює формування адекватного ставлення до себе та інших, тому що речі і предмети мають для дітей не стільки певну споживчу цінність, скільки допомагають їм підтвердити свою самосвідомість, матеріалізувати своє «Я».

Позбавлення індивідуальності, знеособлення породжується особливою комунальною організацією побуту. Життя дитини в школі-інтернаті полягає в залежності вихованця від персоналу. Це проявляється в неможливості отримати об'єктивну і достовірну інформацію, приймати рішення про своє майбутнє, оскільки вважається, що дитина не здатна самостійно вирішувати питання, що стосуються власного благополуччя.

Специфічні особливості самосвідомості особистості дитини з інтернату полягають у тому, що вихованці часто не знають і не сприймають себе як особистість, внаслідок формування неадекватних соціальних очікувань, вони, як правило, претендують на визнання у своєму середовищі через фізичну силу, агресію, асоціальні форми поведінки. У дітей не розвивається відповідальне ставлення до власного життя, для них характерно проживання по груповому, моральному нормативу, орієнтація на групову совість і поруку, що відкладає відбиток на самосвідомість дітей.

Не останнє місце в життєдіяльності вихованців інтернату чи дитячого будинку займає проблема жорсткої регламентації і контролю ззовні. Процес саморегуляції утруднень, зовнішня поведінка не замінюється поступово на внутрішній самоконтроль, що ускладнює розвиток автономності, ініціативності, освоєння соціально-рольових позицій.

Одна з найважливіших проблем випускників шкіл-інтернатів - це процес переходу від опіки до незалежності. Вони стикаються з проблемами житла, пошуку роботи, організації побуту, харчування, взаємодії з іншими людьми, отримання медичної допомоги, створення і збереження власної сім'ї та багатьма іншими. Після випуску колишні вихованці продовжують зберігати соціальні зв'язки переважно в своєму середовищі, роль «сироти» часто реалізується протягом усього життя. Дуже часто наші діти не ототожнюють себе з суспільством, оточуючими людьми, а протиставляють себе їм.

Виходячи з вищесказаного, серед пріоритетних напрямків соціалізації в школі-інтернаті повинно стати створення умов, що сприяють успішній соціалізації дітей через їх повноцінну участь у всіх сферах соціальних відносин.

Для виховного процесу необхідне використання таких форм і методів роботи, які були б спрямовані на освоєння вихованцями різних видів соціальної діяльності, включення їх у цю діяльність, самореалізацію, самоутвердження в ній і через неї в суспільстві, що в кінцевому підсумку забезпечує соціалізацію особистості.

Пріоритетною ідеєю виховання у школі-інтернаті є ідея виховання соціально-активної особистості. Тому для вдосконалення виховної роботи необхідно активно шукати, адаптувати, розробляти, впроваджувати такі програми, технології та методи, які орієнтовані на розвиток міжособистісного, міжгрупового спілкування, соціальну адаптацію та соціалізацію, особистісний саморозвиток і самовдосконалення кожного вихованця.

Соціалізація - процес становлення особистості. У процесі такого становлення відбувається засвоєння індивідом соціальних цінностей і досвіду, культури, властивих даному суспільству, соціальній спільноті, групі, і відтворення їх соціальних зв'язків і соціального досвіду. Соціалізованість в найбільш загальному вигляді розуміється як сформованість рис, що задаються статусом і необхідних даному суспільству. Існує також підхід до соціалізованості особи як до засвоєння особистісних і соціальних якостей, які будуть характеризувати її на наступній стадії розвитку.

Ми будемо розуміти під соціалізацією відповідність людини соціальним вимогам, що пред'являються до даного віковою етапу, як наявність особистісних і соціально - психологічних передумов, що забезпечують суто нормативне поведінку або процес соціальної адаптації.

Мельничук С.В., заступник директора з виховної роботи КЗ «Клеванська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІст.»

РОЛЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ У ПІДГОТОВЦІ ВИХОВАНЦІВ ДО ЖИТТЯ В СОЦІУМІ

Сьогодні загальноосвітня школа має формувати нову систему універсальних знань, умінь і навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто сучасні ключові компетентності.

Вищі рівні сформованості компетентності передбачають наявність таких особистісних якостей, як ініціатива, організаторські здібності, здатність оцінювати наслідки своїх дій. Соціальна компетентність або готовність молодої людини до життя і соціумі, визначена Радою Європи як одна з п’яти ключових, якими повинні бути озброєні молоді європейці.

Соціальна компетентність цікава тим, що поєднує в собі аспекти всіх інших компетентностей (володіння мовою, своєю та іноземною, знання історії, релігії, культури, громадянські компетенції, відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточення, компетенції самовдосконалення, саморозвитку).

У доповіді зробимо спробу розкрити важливість роботи класного керівника з розвитку в учнів саме цього виду компетентності, поведемо мову про роль класного керівника в підготовці вихованців до життя в соціумі.

Слід зазначити, що сучасне суспільство базується на принципі індивідуального суперництва. Окремій людині доводиться боротися з іншими представниками тієї самої групи. часто «відштовхуючи» вбік. Перевага одного означає невдачу для іншого, тому що загалом шансів зазнати невдачі набагато більше, ніж шансів досягти успіху. Становище погіршується тим, що, по-перше, існує серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління інститутів соціалізації, зокрема родини: найчастіше батьки самі відчувають кризу адаптації до невизначеностей сьогоднішнього устрою. По-друге, у соціумі порушена ефективна система норм і правил, установлена дорослим співтовариством стосовно учнівської молоді і реалізована соціальними інститутами. Усі ці суперечності призводять до гострого внутрішнього конфлікту, позбавляючи молодих людей можливості знайти активну соціальну позицію, інтенсифікуючи, з одного боку, відверто споживацьку стратегію життя, а з іншого – виражений стан апатії, що виявляється в зневірі, дезадаптації, агресивності.

Тому в цьому складному життєвому вирі, ім’я якому – соціум, дитині, молодій людині конче необхідно підтримка дорослого, який уже має соціальний досвід, входить до різних соціальних груп, мають уже сформовані власні цінності та ставлення. В умовах інтернатного закладу такою людиною є, безумовно, класний керівник.

Соціальне становлення учнів відбувається за допомогою багатогранних зв’язків особистості з навколишнім середовищем, цілеспрямованої організації процесу взаємодії школярів, який забезпечує саме класний керівник.

На нашу думку, для більш ефективної організації цього процесу класному керівнику необхідно пам’ятати

Що у сучасного покоління з притаманним йому рисами та суперечностями, існують свої специфічні особливості, які суттєво відрізняють їх від підлітків минулих років. Ці особливості необхідно вивчати і враховувати у виховному процесі.

Розвиток особистісний і громадянських рис учнівської молоді перетворюється на одне з пріоритетних завдань. А це означає необхідність впровадження у практику роботи класного керівника таких форм роботи, що спрямовані на формування світоглядних структур, необхідних життєвих навичок. учні мають активніше залучатися до соціально значущої діяльності. зокрема і волонтерства.

Класний керівник має бути координатором всієї роботи. взаємодіяти з усіма службами чи спеціалістами, які здатні забезпечити соціальну підтримку юним, запобігти негативним проявам, розгорнути і реалізувати соціальні програми, програми роботи з батьками.

Важливого значення набуває особистість класного керівника, які самі мають бути не лише теоретиками. але й практиками соціально-педагогічної роботи.

Класні керівники мають сприяти розвитку волонтерського руху, який залучає дітей до основних видів соціальної роботи: профілактики, обслуговування, адаптації, патронажу.

Молоді волонтери завдяки соціально значущій діяльності набувають змістовно життєвих орієнтирів, оволодівають мистецтвом життєдіяльності особистості.

Ж.Шк.світ, с.8 - №47, грудень 2009 р.

Ж.Шк.світ, с.6 - №44, 2009 р.

Неабиякої уваги сьогодні потребує проблема пошуку адекватних до вимог сучасного життя орієнтирів і форм виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я вихованців.

Традиційно профілактична діяльність державних освітніх закладів зорієнтована на передавання знань від дорослого до дитини з ігноруванням активної позиції самої дитини, її права на самовизначення щодо власного способу життя. А практика показує, що набуття і закріплення настанов на здоровий спосіб життя і безпечну поведінку є значно ефективнішими під час спілкування підлітків між собою.

Важливо, на нашу думку, акцентувати роботу класного керівника на проблемах усвідомлення учнями своєї істинної, духовної природи, свого призначення в світі в умовах радикальних соціально-економічних змін, вибору місця в житті серед інших.

Процес соціалізації – входження дитини в соціум, у життя суспільства, засвоєння різних способів життєдіяльності, здійснення життєвого самовизначення. Він передбачає також процес духовного, морального розвитку особистості, громадянського ставлення - опанування загальнолюдськими нормами життєдіяльності, формування внутрішньої системи регуляторів поведінки: совісті, честі, гідності, здатності робити вибір між добром і злом.

Тому класному керівнику важливо допомогти дітям у пізнанні самого себе, адже від пізнання себе лежить шлях до пізнання всього сущого, до морально-етичних засад: добра, честі, правди, справедливості.

У період молодшого шкільного віку активно формується особистість, виникає необхідність утверджуватись у світі дорослих, краще розуміти себе, своїх однолітків.

Підлітковий же вік визначається рольовим експериментуванням, тобто пошуком індивідуальних ролей, які створюють можливість для самоствердження та відчуття ідентичності індивіда. Педагогічне сприяння класного керівника особистісному розвитку на цьому етапі життя школяра полягає у формуванні образу людини як феномена світу, усвідомленні конкретних індивідуальних проявів, сприйнятті й оцінюванні себе як людини.

У підлітковому віці значно зростає потреба у самоствердженні дитини саме у групі однолітків. Бути у групі – одна з найпомітніших потреб підліткового віку. Провідною діяльністю стає спілкування. Емоційно насиченим стає поняття дружби, яка є індивідуально мотивованою і стійкою. Гострою є проблема підліткової агресивності, що має різні причини, часто незрозумілі підлітку, тому основною функцією класного керівника на цьому етапі розвитку особистості є сприяння усвідомленню власних психологічних проявів та психологічних особливостей, потреб, інтересів тих, хто поряд, формування культури поведінки та конструктивного спілкування. Соціальна орієнтація дає змогу акцентувати увагу дитини на її духовних проблемах, постійно повертає до вирішення важливого і нелегкого питання «я і вони».

У старшому шкільному віці особистість вже розуміє себе, усвідомлює своє місце серед людей, враховує потреби інших, здатна сприйняти загальнолюдські цінності, зробити вибір способів власної поведінки з урахуванням та дотриманням правових і гуманістичних засад. Тому класний керівник, працюючи з цією віковою категорією дітей, має звернути увагу на формування у вихованців навичок оцінювання реального конкретного світу, засвоєння і розуміння загальнолюдських цінностей, самовизначення особистості, на розвиток уміння виходити за межі особистих проблем і вироблення певного ставлення до навколишнього світу. Метою педагогічної підтримки на цьому етапі особистісного розвитку є сприяння становленню гармонійно розвиненої, соціально адаптованої та національно свідомої людини з гуманістичним світоглядом, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

Класний керівник може обирати форми роботи залежно від поставленої мети: бесіда, ділова гра, турнір, диспут, дискусія, рольові ігри, проекти, проблемні питання і завдання, тренінгові вправи.

Основна тематика виховних заходів для молодших школярів:

Давайте познайомимося

Я про себе та мій клас про мене

Що в імені моєму

Світ моїх захоплень

Метою ж таких заходів є формування у дітей інтересу до свого внутрішнього світу, розвиток уявлень про свої здібності та можливості, сприяння самопізнанню та самоутвердженню.

Класні керівники, які працюють із учнями середніх класів, мають за мету формувати вміння сприймати інших людей. розуміти своє місце серед тих, хто поряд, сприяти розвитку інтересу інших людей, вибору моделей своєї поведінки, розвивати навички конструктивного спілкування в соціумі.

Тематика заходів для вихованців цієї вікової категорії:

-Я і мої друзі

- Почуй і зрозумій іншого

- Поговоримо про вихованість

- Секрети спілкування. Вчимося володіти собою

- Я і моя сім’я

- Вчимося володіти собою у конфліктних ситуаціях

- Агресія і агресивність

Метою роботи класного керівника зі старшокласниками є сприяння всебічному розвитку особистості через засвоєння кращих людських рис, набуттю вихованцями суспільно значущого способу поведінки, пропаганди здорового способу життя і мислення.

Рекомендована тематика виховних заходів у старшій школі така:

Закон і ми

Твоє життя, твій вибір

Як стати успішним

Добротою себе виміряй

Культура – повага до людей і до себе

Підсумовуючи, звернімося до мудрості великих філософів.

Розмірковуючи про таку моральну категорію як гідність, Арістотель використовував поняття «гордість» як синонім почуття власної гідності. Вважав, що найбільше воно проявляється у ставленні однієї людини до іншої: «Гордість є серединою між пихою та догідливістю. Хто в житті нічим не поступається для інших, усіх зневажає, той пихатий, хто готовий від усього відмовитися заради іншого і ставить себе нижче за всіх, той догідливий. А хто зважає на інших, але не перед ким не принижується, а з людьми гідними тримається гідним чином, той гордий».

Стоїки вважали, що гідність – це «мужність бути, незважаючи ні на що». Один із головних постулатів їхньої школи – «ми не можемо бути абсолютно вільними, оскільки живемо за законами світу, в який потрапляємо… Це дано фатумом і ми нічого не можемо змінити. А що ж ми можемо? Лише з гідністю грати ту роль, яку нам приготовлено. Таким чином, найголовніший моральний закон - необхідність зберегти свою сутність, свою гідність у найважчих умовах».

Отже, роль класного керівника, та й будь-якого педагога, зрештою, допомогти кожній дитині, вихованцю з гордістю та гідністю виконувати свої соціальні ролі, які вони обирають як члени суспільства: громадянина, сім’янина, професіонала, споживача, виборця, керівника і підлеглого тощо.

Новак О.В., ЗДВР комунального закладу «Чудельська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.№1» Рівненської обласної ради

ВИХОВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ І ПРАГНЕННЯ ДО ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВЯ ЯК УМОВА УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ У СОЦІУМІ

Час не стоїть на місці. Людство завжди перебуває у пошуках нових ідей і цей процес починається саме зі шкільної парти. Час змінює стандарти, стереотипи,  потреби і сьогодні школа  теж потребує реформування. А це довгий, клопітливий   процес. Людина тим і відрізняється від мурахи та бджоли, що будує не за існуючими, природніми інстинктами, а за народженими творчістю проектами у баченні прекрасного та гармонійного.

Основна мета сучасної школи полягає у формуванні здорової особистості. Здорової, як  фізично, так і духовно. Тому кожна школа сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання.

Колись метою школи було навчити якомога більше людей читати та писати. Зараз це рівень початкової школи. А загальні цілі – зовсім інші. У школі викладається безліч предметів, але інформаційний простір сьогодні майже безмежний (телебачення, радіо, Інтернет), тому вчитель перестає бути єдиним джерелом знань.  А метою сучасної школи є підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.

Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичним працівником та шкільним психологом, повинен планувати й організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.

Чому ми звертаємось сьогодні до теми виховання здорового способу життя у школі?

Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому.

Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації до збереження та зміцнення здоров‘я.

Вступаючи до школи, 85% дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання.

За даними медичної статистики, вже наприкінці дошкільного віку в 17 – 21% дітей реєструються хронічні захворювання.

Патологічні відхилення в роботі опорно–рухового апарату мають 30 – 32% дітей, носоглотки – 21 – 25%, нервової системи – 27 – 30%, органів травлення – 27 – 30%,алергічні прояви реєструють у 25% дітей.

З кожним роком по Україні спостерігається погіршення стану здоров’я дітей: хворобливість, відхилення в роботі внутрішніх органів, 90% випускників - нездорові, мають ті чи інші відхилення в стані здоров’я.

Сучасний стан здоров’я та суспільної свідомості населення України свідчить, що існує реальна загроза вимирання нації. При цьому найбільше страждають незахищені верстви населення, які нині позбавлені можливості життєвого самовизначення та самореалізації, що призводить до їх соціальної дезадаптації.

У Законі України «Про загальну середню освіту» в ст. 5 зазначено, що завданнями загальної середньої освіти є: виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

А в ст. 22 говориться про те, що загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формувати гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).

Національна доктрина розвитку середньої освіти України в XXI столітті передбачає вирішення таких проблем: виховання морально та фізично здорової людини; формування в учнів наукового світогляду, уявлення і розуміння наукової картини світу живої природи на основі усвідомлення понять і закономірностей взаємозв'язку безпечної поведінки людини, здорового способу життя, цінування свого життя та інших. Пріоритетним завдання системи освіти: виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточення як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності.

Здоров’я дитини, її соціально – психологічна адаптація, нормальне зростання і розвиток багато в чому визначаються середовищем, у якому вона живе. Для дитини 6 – 17 років таким середовищем є школа. Оскільки тут дитина проводить 70% часу.

Існують різні визначення здоров’я та підходи до його збереження та зміцнення в педагогіці. Згідно визначенню Всесвітньої організації охорони здоров’я: “Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад”.

“Мати гарне здоров’я – це мати почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити із задоволенням: “Я почуваю Себе чудово! Я живу чудово!” – писав творець однієї з популярних сьогодні систем оздоровлення Бречч. Відомо, що основна мета життя – щастя. Але до нього веде одна дорога: міцне здоров’я. Здорова людина любить життя. Здорова людина рідко буває нещасливою.

Ключовими компетентностями, що сприяють здоров’ю, якими повинні володіти учні для успішної соціалізації, є наступні:

- навички раціонального харчування;

- навички рухової активності та загартування;

- санітарно-гігієнічні навички;

- навички організації режиму праці та відпочинку;

- навички самоконтролю;

- навички мотивації успіху та тренування волі;

- навички управління стресами;

- навички ефективного спілкування;

- навички попередження конфліктів;

- навички співчуття (емпатії);

- навички поведінки в умовах тиску;

- навички співробітництва;

- навички самоусвідомлення та самооцінки;

- визначення життєвих цілей і програм;

- аналіз проблем прийняття рішень

Працівники закладу прагнуть створити в ньому такі умови дітям в якому комфортно перебувати впродовж дня, а саме:

сприятливі умови навчання дитини у школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Здоров‘язберігаючі технології, які ми широко практикуємо в своїй роботі засновані на:

- вікових особливостях дітей;

- варіативності форм і методів навчання;

- оптимальному поєднанні рухових і статичних навантажень;

- навчанні в малих групах;

- створенні емоційно сприятливої атмосфери;

- формуванні позитивної мотивації до навчання;

- культивуванні знань в учнів з питань здоров'я.

Розрізняють психологічні та рухові здоров‘язберігаючі технології.

1.Прикладом психологічних технологій в школі, які з успіхом використовуються в початковій ланці закладу є:

Психогімнастика.

Психогімнастика — допоміжний метод, який спирається на невербальну експресію, перш за все на міміку та жести — взагалі на рух. Це дає можливість глибше заглянути в переживання інших і наблизитися до розуміння цих переживань. Головна мета психогімнастики — зняття фізичних блоків та "тисків". Наприклад, "Ким із казкових персонажів ти міг би бути?", "Що б ти робив, якби був чаклуном?", "Ким би ти хотів стати, якби чаклун врахував твоє бажання?" і т.д.

Казки та казкотерапіяНа слово «казкотерапія» люди реагують по різному. Часто її сприймають як дитячу творчість зовсім не корисну для дорослих, але це не так. Для кожного віку існують свої казки. Така технологія має майже необмежені можливості.Казки для казкотерапії підбираються:

- народні;- спеціальні розробки;

- авторські;- психокорекцій ні;

- сучасні;- притчі;

- філософські;- легенди;

- придумані самостійно або разом з дітьми.

Дитина, яка часто слухає казки стає більш уважною, витриманою. Будь-яка казка - це розповідь про відносини між людьми, закони суспільства. Тому казки для початкової школи ми підбираємо саме про учнів, про шкільне життя, дружбу та взаємодопомогу. Цей прийом з успіхом використовуємо на класних годинах, на уроках читання, або у групах тривалого дня.

Дитяча казка – це одна з самих доступних можливостей емоційного розвитку дитини, адже ніякі знання не повинні випереджати морального розвитку особистості.

Арт-техніка, кольоротерапія

Колір оточує людину всюди. Це потужна енергія, яка постійно впливає на людський організм. На жаль, більшість людей мало замислюється про те, яку роль в їхньому житті відіграє колір, який серйозний вплив на їх фізичний, розумовий і душевний стан він здійснює.

В основі арт-техніки лежить творча діяльність у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає виховати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення. Крім того творча діяльність допомагає зняти напругу, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах та розвиває творчі здібності. Основна ціль таких технік не в тому, щоб навчити малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів. Дуже добре зарекомендувала себе ця діяльність під час проведення виховних годин у початковій і середній ланці.

АромотерапіяТакож стає дуже розповсюдженою технологією і аромотерапія.

Другій рік поспіль в закладі проводимо конкурс «Найздоровіший клас».

Для профілактики захворювань ГРЗ та простудних захворювань, під час епідемії грипу, в усіх класах класні керівники проводять профілактичну аромотерапію. Вивчаються показники дітей класу на наявність алергенів і щодня в класах діти мають змогу вдихати пари ефірних масел, які діють антивірусно.

Щоб зняти тривожність, використовують ефірні масла бергамоту та м’яти. Щоб зняти почуття напруги – беруть масло герані, лаванди, іланг-ілангу. Суміш масел сосни, м’яти, лаванди вбиває мікроби, стафілокок. Стимулюючі ефірні масла – це грейпфрут та розмарин. Суміш (розчинені водою) допоможе повністю відновлювати мікрофлору впродовж дня.

Паралельно з цим проводимо в кожному класі сеанси соляної лампи, кварцування та використання вправ для стимуляції зору, мішечків з йодованою сіллю (допомагають зберігати правильну поставу учнів під час проведення виховних годин )

В результаті значно знижується кількість школярів з нежиттю і запаленням носоглотки; захворюваність практично відсутня під час епідемій.

Уроки у природі

У природі В.О.Сухомлинський убачив одвічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості.

Для того, щоб змусити дитину мислити, В.Сухомлинський закликав педагогів: «Умійте примусити її дивуватись». Здивувати можна дитину тільки на цікавих уроках – уроках у природі та прогулянках, які з успіхом використовують усі педагоги закладу. Наш заклад розташований в мальовничій лісовій місцевості Сарненського району.

Серед учнів старшої ланки дуже популярними є походи «Стежками рідного краю», які стали в закладі традиційними. Що може бути краще, ніж пройти лісовими стежками, долаючи перешкоди, разом з друзями поставити палатки, розпалити вогнище і смакуючи кулішем співати пісні під гітару!

Діти вчаться правилам поводження у лісі, вивчають їстивні та отруйні гриби та рослини, правилам розпалювання багаття та орієнтування на місцевості, що стає їм у нагоді у дорослому житті, після закінчення школи.

Ці походи мають величезний вплив на навчання, виховання та розвиток, залишаючись у пам’яті вихованців на все життя.

Музичний супровід уроку чи виховного закладу

В музиці знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Музика знімає стреси, стимулює роботу мозку, підвищує засвоєння, сприяє естетичному вихованню.

Звук – це енергія. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви.

Досвід роботи вказує на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід залишаються у пам’яті набагато довше. Тому намагаємось часто використовувати музику під час будь-яких заходів в своїй роботі.

Вправи – енергізаторидопомагають запобігти виникненню втоми, своєчасно виявити перші її ознаки та якомога швидше її зняти. Для цього проводяться енергізатори, ретельно підібрані педагогами. Вони мають відповідати віковим особливостям учнів, бути простими, цікавими і доступними, зручними для виконання на обмеженій площі, емоційними, досить інтенсивними і теж знайомими дітям.

Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу.

Дуже подобаються дітям вправи «Колективний крик», вправа «Квітка», вправа «Бджілки».

2. Прикладом технології рухової активності в школі є рухливі перерви

Вони добре зарекомендували себе в закладі. Рухливі перерви проводять на великих перервах чергові вчителі та учні- волонтери 7-9 класів з учнями 1-5 класів. Різноманітні ігри, заняття на тренажерах, використання фітнесболів, степ-платформ, міні-естафети, змагання, флешмоби дуже полюбили учні закладу.

Також традиційними в школі стали спортивні змагання, які проводять класні керівники між учнями свого класу та батьками учнів «Мама,тато і я – спортивна, здорова сімя»

Хочеться відмітити профілактичну роботу класних керівників з формування у підростаючого покоління основ здорового способу життя, усвідомлення необхідності вироблення ними навичок з дотримання правил поведінки у надзвичайних ситуаціях, яка щорічно проходить в закладі в квітні місяці з усіма учнями школи. Разом із вчителем основ здоров’я кожний класний керівник вчить учнів свого класу правильно та швидко здійснювати евакуацію під час умовного сигналу.

Діти на класних годинах пишуть диктанти «Безпека в побуті», «Дитина в лісі», «Отруйні речовини». Класні керівники проводять зустрічі з лікарями,представниками ДАЇ, МНС, спільно з вчителем основ здоров’я організовують вікторини «Правила дорожнього руху», «Як уникнути біди», роблять виставку дитячих малюнків «Небезпечні життєві ситуації», переглядають мультфільми та відеоролики. Дуже подобаються учням практичні заняття з пожежогасіння та надання першої медичної допомоги постраждалим.

Посмішка - велика сила. Хороший жарт у вдалий момент здатний згуртувати людей на війні і в мирному житті, розкрити сенс подій і будь-яких явищ. Особливо необхідний гумор у роботі з дітьми.

Бажаю кожному педколективу йти з посмішкою по життю та створювати в своїх школах середовища, які будуть сприяти вихованню в учнів прагнення до фізичного здоров’я.

Грицюк Л.К., заступник директора з виховної роботи КЗ «Мізоцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДІТЕЙ В РІЗНОВІКОВИХ ГРУПАХ

Сучасне динамічне суспільство ставить високі вимоги до випускника школи, його особистісно-ціннісних рис, соціально-правових компетенцій, здатності швидко входити в соціум. Його ідеалом є гармонійна, цілісна особистість з набутим соціальним досвідом, високим рівнем соціальної культури, здатністю приймати раціональні рішення, прогнозуючи при цьому можливі наслідки дій.

Проте значна частина дітей виявляється не готовою до життя в соціумі, не приймає його цінності й культуру. Особливо це стосується дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування. Незважаючи на те, що останнім часом знизилася кількість дітей цієї категорії, проблема залишається нагальною. Особливе занепокоєння викликає зростання кількості соціальних сиріт при живих батьках.

Понад 80 тис. сімей із різних причин не виконують виховну функції щодо власних дітей. Нині в Україні нараховують понад 100 тис. сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. На профілактичному обліку служб у справах дітей перебуває майже 150 тис. неповнолітніх бродяг та жебраків. Щорічно в притулках мешкають від 25 до 30 тис. дітей. Майже 20 тис. Сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, потребують влаштування в прийомну сім'ю чи спеціальний навчальний заклад.

Ці діти — частина майбутніх випускників. І невідомо, чи зможуть вони адаптуватися до нормального життя. Адже головною їхньою проблемою є відсутність соціального досвіду налагодження стосунків з іншими.

Діти, позбавлені батьківського піклування, розвивають соціальну компетентність шляхом опанування універсальних дій, які передбачають взаємозв'язок особистісних і соціально-ціннісних рис. Саме ці риси визначають їхню готовність і здатність до природної адаптації в соціумі, сприяють саморозвитку, самореалізації, взаємодії з іншими членами суспільства.

Більшість дітей, позбавлених батьківського піклування, часто не готова до самостійного життя в новому соціумі через низку чинників:

життя в інтернатному закладі формує у вихованців стереотип пасивно-споживацького ставлення до життя;

немає досвіду самоорганізації, прийняття самостійних рішень;

діти не розуміють зв'язку між затраченими зусиллями й досягненням успіху;

немає сімейної підтримки (моральної, організаційної, матеріальної);

брак досвіду уникнення конфліктів.

Соціальна компетентність — це комплексний особистісний ресурс, що забезпечує можливість ефективної взаємодії з навколишнім світом у певній галузі. З огляду на природу соціального розвитку дітей, позбавлених батьківського піклування, соціально-економічну ситуацію в країні, стан розвитку освіти доцільно стверджувати, що модернізація системи освіти в сучасних умовах не можлива без розвитку соціальних компетентностей.

Зважаючи на досвід роботи, спостерігаючи за дітьми даних категорій ми прийшли до висновку, що основним результатом діяльності школи-інтернату має стати не система знань, умінь і навичок, а розвиток різних компетентностей. Адже саме компетентна в багатьох галузях людина зможе вирішувати пізнавальні, ціннісно-орієнтовані та комунікативні проблеми.

Цілеспрямоване формування соціальної компетентності дітей, позбавлених батьківського піклування та всіх вихованців — новий напрям у роботі нашого педагогічного колективу. Ми створили комплексну програму психологічного сприяння успішній адаптації таких дітей у соціумі. Наше завдання допомогти самореалізуватися, розвинути особистісний потенціал, приймати усвідомлені рішення та нести відповідальність за життєвий вибір. І розпочинати цю роботу слід з молодшого шкільного віку.

Ось уже протягом семи років у нашому закладі функціонує різновікова виховна група «Сімя» для дітей даної категорії. Для них створені умови сімейного затишку на окремому крилі гуртожитку, де наявні три спальні кімнати, кімната відпочинку, робоча кімната, кухня з усіма необхідними предметами для приготування і споживання їжі. Під керівництвом вихователя діти готують різні страви, печуть пироги, печиво – пригощають друзів. У спальнях проживають старші з молодшими, піклуються про них. Діти знають ціну всього, чим вони користуються, вчаться економити. Після закінчення школи ми стараємось прилаштувати дітей на навчання і вручити їх у надійні руки. Тут нам приходять на допомогу сімя Бондарчука Олександра Макаровича, працівники місії агапе, де молоді люди продовжують адаптовуватись до

Окрім цього, існують інші важливі причини, через які дітям, позбавленим батьківського піклування, соціальним сиротам необхідно набувати життєво важливих навичок:

Погіршення соціальної ситуації: руйнування сімейних канонів, зростання правопорушень, ризик наркотичної залежності тощо. Формування в підлітків соціальної компетентності сприятиме вирішенню ними таких проблем.

Починати розвивати життєво важливі навички слід до того, як у підлітка сформується асоціальна поведінка. Потрібно навчати дітей вести здоровий спосіб життя, налагоджувати позитивні міжособистісні стосунки, нести відповідальність за свої дії.

У системі інтернатних закладів важлива зміна системи цінностей і пріоритетів у роботі здітьми старшого шкільного віку, які готуються до початку дорослого життя, і встановлення нових принципів роботи: формування соціальної компетентності вихованців.

Звичайно, проведена нами робота не вичерпує всього обсягу питань, пов’язаних із зазначеною тематикою, але вона може стати основою для подальшого педагогічного дослідження у цьому напрямі і допомогти у вирішенні багатьох проблем в оволодінні навичками роботи по підготовці дітей до життя у соціумі.

Момотюк Л.В., заступник директора з виховної роботи КЗ «Дубенська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІст.».

ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО БАГАТОЇ ОСОБИСТОСТІ

Процеси кардинальних перетворень у сучасному суспільстві позначились і на системі освіти. Сучасна школа зумовлює необхідність докорінного переосмислення освітніх завдань, актуалізації змісту навчання та виховання, технологій становлення індивідуальності учня як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток конкурентно-спроможної особистості, яка прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.

У Національній доктрині розвитку освіти виховання визначено одним із основних пріоритетів, органічною складовою освіти. Велике значення у формуванні нового громадянина, здатного реалізувати свій потенціал у суспільстві, відіграють у навчальних закладах класні керівники.

В. Сухомлинськийписав: «Класний керівник - це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства – душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть; з іншого – багатство народу, його майбутнє, його надія – молоде покоління. Класний керівник творить найбільше багатство суспільства – Людину…».

Школа в усі часи була і залишається своєрідною моделлю, дзеркалом, яке відображає життя і проблеми свого суспільства, тому виховання підростаючого покоління сьогодні – важливий чинник управління змінами суспільства.

Реформування освітнього процесу позначилося також на навчанні та вихованні дітей з особливими освітніми потребами.Передусім, ідеться про можливість отримувати відповідну освіту й інтегруватися у суспільство.Тому одним із головних питань, які сьогодні стоять перед спеціальними школами-інтернатами, є впровадження інноваційних технологій, нових методів та форм роботи у формуванні морально-духовної життєво компетентної особистості, яка зможе реалізуватися в соціумі.

Під час впровадження інноваційних виховних технологій класні керівники нашої школи прагнуть створити такі умови, щоб кожна дитина почувала себе комфортно, незалежно від її індивідуальних психофізичних особливостей, можливостей і нахилів. У центр уваги ставимо фізичне та моральне здоров’я учнів з особливими потребами.

Впроваджуючи технологію особистісно орієнтованого виховання, будуємо якісно новий рівень взаємодії між учасниками виховного процесу, а саме: суб’єкт-суб’єктну,що ґрунтується на розумінні і визнанні дитини як повноправної особистості. Гнучкість – основна риса виховного впливу, що базується на розумінні психологічних закономірностей емоційно-чуттєвого розвитку дитини.

Виховати особистість – означає допомогти вихованцю усвідомити загальнолюдські та національні моральні норми як цінності особистого життя; утворити внутрішній «стержень», що стане основою саморегуляції діяльності.

Особистісно орієнтоване виховання передбачає впровадження інтерактивних виховних технологій. Використання цих технологій допомагає класним керівникам розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного вихованця; максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний досвід кожного учасника виховного процесу.

Сутність інтерактивного виховання у тому, що виховний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх вихованців.Класний керівник створює педагогічну ситуацію спілкування, що дає змогу кожній дитині виявити ініціативу, вибірковість у способах роботи; створює умови для природного самовиявлення. Кожен вихованець є рівним партнером спілкування і заслуговує на те, щоб його думку і бажання врахували.

Апробують класні керівники технологію життєвого проекту та життєвого проектування. Дана технологія передбачає п’ять основних етапів: життєвого задуму, життєвого програмування, життєвого планування, життєздіснення та аналітико-корекційний. Дітям з інтелектуальними вадами важко навчитися планувати, програмувати свою діяльність. Якщо плани «на завтра» вихованці навчаються складати, то плани на перспективу для них незрозумілі і далекі. Аналітико-корекційний етап, а саме: аналіз та оцінювання результатів життєздійснення, внесення до життєвого проекту відповідних коректив допомагає планувати свою діяльність. Важливим аспектом реалізації життєвого проекту, як зазначає І.Єрмаков (автор-розробник технології), є життєві інновації, життєві цінності. Вони передбачають упровадження в життя моделей поведінки дитини, які раніше нею не застосовувалися. За допомогою цієї технології дитина краще пізнає і формує себе як особистість.

У практику нашої школи активно впроваджується технологія формування творчої особистості.

Здавалося б вислів «творча особистість» і «дитина з вадами інтелектуально розвитку» - поняття далекі. Але що таке творчість? У філософському словнику дається таке означення: « Творчість – процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності». І коли дитина з особливими потребами змогла створити щось своїми руками самостійно – це творчість. Адже при порушенні мисленнєвих операцій порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення і відтворення дитина створює щось якісно для себе нове – це велике зусилля. При цьому ж сукупною вадою можливе порушення дрібної моторики рук.

На мою думку, проблема використання мистецтва для корекції відхилень у розвитку дітей з особливими потребами не знайшла ще належного застосування. Опираючись на це твердження, ми полегшуємо для себе завдання виправлення дефектних сторін розвитку дитини та підвищуємо тим самим можливість компенсації її дефекту.

В свою чергу, В. Сухомлинський наголошував: «Не можна позбавляти учнів радісного духовного життя. Воно повноцінне лише тоді, коли дитина живе у світі гри, казки, музики, фантазій, творчості. Без цього вона засушена квітка.» Він підкреслював, коли дитина повторює те, що було вже створено іншими людьми, якщо це діяння – плід її власних розумових зусиль – вона творець, її розумова діяльність – творчість.

Технологія формування творчої особистості переплітається зтехнологією підтримки розвитку обдарованості вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів (за О. Мариновською).

Багаторічна практика роботи у спеціальній школі-інтернаті показує, що раціональна організація внутрішньо-шкільної гурткової роботи сприяє більш глибокому і всебічному розвитку учнів, допомагає вирішити завдання корекції і компенсації різноманітних дефектів.Тому класні керівники сприяють якнайбільшому залученню вихованців до позакласної та гурткової роботи.

Розвиток творчих здібностей здійснюється відповідно до програм, адаптованих до роботи з дітьми в спеціальній школі з урахуванням діагнозу вихованців, результатів тестувань, індивідуальних здібностей і можливостей дітей. Мета роботи гуртків: поліпшення соціальної адаптації дітей, зміцнення психічного та фізичного здоров’я шляхом виявлення і розвитку творчих здібностей. У нашій школі до створення гуртків підходять творчо. Тобто, коли комплектуванню гуртків приділяє увагу весь педагогічний колектив. Ще на початку навчального року класний керівник, вихователі, керівники гуртків проводять роз’яснювальну роботу серед учнів, вивчають інтереси, нахили і здібності, якщо нові учні (ознайомлюються з діагнозом). Після цього рекомендують дітям, у який гурток їм краще вступити.

Дуже важливо, щоб в школі працювало кілька гуртків, тоді учні матимуть можливість вибрати вид творчої діяльності відповідно до своїх інтересів. В нашій школі функціонують такі гуртки і клуби за інтересами: прикладного мистецтва «Умілі руки», театрального мистецтва «Прем’єра», вокальний «Чисті криниці», образотворчого мистецтва «Палітра», декоративно-ужиткового мистецтва «Фантазія», танцювальний «Закаблуки», ляльковий «Золотий ключик», «Основи комп’ютерної грамотності»,гурток вишивання «Голка-чарівниця»та клуби за інтересами, а саме: клуб «Цікаві зустрічі» та клуб вихідного дня «Веселка».

Велике корекційно-виховне значення у нашій школі мають гуртки театрального мистецтва, вокальний, танцювальний. Вони допомагають дітям з вадами інтелекту перебороти почуття невпевненості, комплексу неповноцінності, що дозволяє сформувати життєві компетентності учнів, краще адаптуватися в соціумі.

Розвитку технічної творчості допомагають гуртки образотворчого мистецтва, вишивання та прикладного мистецтва. Вони розвивають художній смак та вміння, виховують терпіння та привчають до охайності, збагачують внутрішній світ та приносять задоволення від виконаної роботи. Робота в цих гуртках виховує любов до самостійної праці, розвиває ініціативу, винахідливість і конструкторські здібності, ознайомлює з різними професіями.

Профорієнтаційна роботапроводиться у взаємодії класного керівника та керівників гуртків. Одним із завдань цієї роботи є розширеним ключових і профільних компетентностей учнів. Значне місце в профорієнтаційній роботі відіграє клуб «Цікаві зустрічі». Діти мають змогу познайомитись з представниками різних професій та специфікою їх роботи.

Досвід роботи з дітьми з особливими потребами довів, що залучення їх до гурткової роботи дає стійкий позитивний результат; простежується сприятлива динаміка поліпшення працездатності, відсутність виражених негативних змін показників стану здоров’я й гарне засвоєння програмного матеріалу. Комплекс реабілітаційних заходів, правильна підготовка до праці, творчості і професійна орієнтація, проведена з урахуванням інтелектуальних, мовленнєвих і особистісних можливостей дітей із відхиленнями в розвитку, створюють передумову для їхньої адаптації у звичайних життєвих умовах.

Широко застосовуються в практиці класних керівників ігрові, здоров’язберігаючі, інформаційно-комунікаційні технології та ін.

З упровадженням нових технологій змінилися і самі форми проведення заходів. У педагогічній практиці класних керівників з’явилися такі форми роботи: анкета думок, відверта розмова, просвітницький тренінг, родинна вітальня, проект, школа етикету, ведення літопису класного колективу, фестиваль, пошукова гра, тощо. Адже кожна дитина – індивідуальність, яка потребує особливого підходу.

Однак, потрібно не тільки просувати вперед інноваційні методи, але й не забувати про традиційні, які неменш дієві.

А.Адамський стверджував, що «тільки наївний може вважати, що інноваційна педагогіка є універсальною заміною традиційних методів навчання».

Потрібно, щоб традиційні та інноваційні методи були у постійному взаємозв’язку і доповнювали один одного.

Завдання школи – навчити жити. Ми повинні виховати Людину, здатну створити своє особисте життя.

Уміння класного керівника застосовувати різні виховні технології дає змогу творчо підходити до організації навчально-виховного процесу у спеціальній школі-інтернаті.

У народів Півночі є простий і мудрий афоризм: «Якщо людині подарувати одну рибину, то вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві – буде ситою два дні. А якщо навчити людину ловити рибу – вона буде ситою все життя». Так і у виховній роботі: мета орієнтована на перспективу – підготовка учнів не до відповіді на певне запитання, до уроку «на завтра», а до самостійного життя в сучасному суспільстві.

Мельник Л. М., заступник директора з виховної роботи комунального закладу «Костопільський обласний ліцей-інтернат ІІ-ІІІ ступенів фізичної культури і спорту» Рівненської обласної ради

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ УЧНЯ ЛІЦЕЮ-ІНТЕРНАТУ

Правова культура - це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового процесу і відбивають у правовій формі стан свободи особи, інші соціальні цінності. (слайд 1).

Правова культура особистості - це система правових знань, вмінь і навичок, емоцій, почуттів, вольових компонентів, які проявляються у правомірній діяльності й поведінці.(слайд 2). Правова культура - це глибоке знання і розуміння права та свідоме виконання його вимог.

Рівень загальної культури залежить від рівня правової культури особи.

Правова культура особи охоплює не лише знання і розуміння права, а й роздуми про право як про загально-соціальну цінність. Правова культура кожної особи – це її позитивні вчинки відповідно до норм права. Важливим чинником виявлення правової культури особистості є її поведінка в різних життєвих ситуаціях.

Показником правової культури особистості є її правова активність (як внутрішня так і зовнішня). Внутрішня правова активність виявляється у цілковитій впевненості у необхідності застосування правових норм, у їх справедливості. Зовнішня правова активність особи виявляється у практичній діяльності особи щодо визначення законності.(слайд 3). Правова культура суспільства залежить від правової культури кожної особистості.

Метою правового виховання в ліцеї-інтернаті є:

формування в кожного учня системи знань з питань основ держави та права;

розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв'язок права з навколишньою дійсністю;

розвиток інтересу до державних законодавчих та виконавчих органів;

прищеплення навичок правосвідомої поведінки;

формування потреб та вмінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб. (слайд 4).

Правове виховання передбачає вирішення таких питань:

Озброєння учнів знаннями законів, підвищення їхньої юридичної обізнаності;

Систематичне інформування ліцеїстів про актуальні питання права, як основи формування правової свідомості;

Співвіднесення свої вчинків і поведінки товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів;

Коригування поведінки учнів.(Слайд 5).

У Костопільському обласному ліцеї-інтернаті ІІ-ІІІ ступенів фізичної культури і спорту існує система роботи з виховання правової культури ліцеїстів-спортсменів.

В усіх навчальних кабінетах оформлені куточки державної символіки, у холі ліцею-інтернату знаходяться символи України та символіка нашого ліцею-інтернату. (фото. Слайд 6). Державна символіка покликана формувати громадянську гідність, патріотичні почуття і впевненість молоді у майбутньому своєї держави. Метою використання державних символів у навчально-виховному процесі є формування почуття свідомого громадянина України, здатного захищати її незалежність, готового взяти на себе відповідальність за добробут і безпеку своєї родини, народу.

Педагогічним та учнівським колективом проведена відповідна робота щодо розроблення та затвердження символіки ліцею-інтернату фізичної культури і спорту. Ці атрибути державності нашого навчального закладу мають виховне значення, бо з них починається для кожного учня-громадянина і повага до свого навчального закладу. Тому в урочисті хвилини поруч із державним прапором України розміщено прапор КОЛІФКСу, після виконання державного гімну лунає гімн ліцею. (фото. Слайд 7).

Специфіка нашого навчального закладу своєрідна. Наші спортсмени беруть участь у міжнародних, всеукраїнських змаганнях як в Україні, так і за її межами у сусідніх державах. Лише за період 2014-2015 н.р. ліцеїсти відділення греко-римської боротьби відряджалися на змагання в Польщу, Естонію, Білорусію, а дівчата з відділення футболу у складі юнацької збірної команди України брали участь у змаганнях в Австрії.

Цього літа троє наших ліцеїстів із шести спортсменів, які представляли збірну команду України брали участь у ІІ літніх Юнацьких іграх в китайському місті Нанкін. Серед них Олександр Козубський, Марина Дуць, яка посіла 12 залікове місце у легкоатлетичному бігу на 800 метрів та поповнила скарбницю рейтингових балів ліцею, Олексій Масик виборов срібну медаль з греко-римської боротьби. (фото. Слайд 8).

Перебуваючи за кордоном, ліцеїсти бачать культуру своїх однолітків та порівнюють з культурою нашої держави, обмінюються досвідом, вчаться спілкуватися. Повертаючись із змагань, учні діляться враженнями про іншу країну, її культуру.

В межах навчальних програм учні 9-х класів здобувають правову освіту на уроках правознавства. Практикуються міжпредметні зв’язки та диференційовані уроки із курсами суспільних дисциплін: історією України, всесвітньою історією. Включення таких уроків у відповідні курси сприяє отриманню учнями системи знань, умінь, навичок, відношень, пов’язаних з громадянською активністю та правомірною поведінкою. Важливу роль у правовому вихованні учнів відіграє курс навчального предмету Захист Вітчизни. У поточному навчальному році збільшено кількість годин цього предмету.

Під час викладання правових дисциплін вчителями застосовуються інтерактивні методи навчання (наприклад, рольові ігри, аналіз правових ситуацій, мультимедійні презентації, які розробленні ліцеїстами навчального закладу).

У плані роботи ліцею-інтернату в систему загальної освіти включено, серед інших, і правовий напрямок роботи:

проведення тижнів права, днів правової культури;

зустрічі з представниками правничих професій, органів юстиції;

проведення годин спілкування, лекцій, бесід, консультацій з правової тематики;

проведення педагогічних всеобучів, консультацій для батьків;

проведення заходів з попередження правопорушень серед учнівської молоді.

Класні керівники, вихователі проводять діяльність відповідно до планів роботи з урахуванням важливих подій, що мають відношення до права - державних, професійних свят, актуальних новин: години спілкування з актуальних тем, диспути, брейн-ринги для юних знавців правознавства, конкурси творів, есе, тематичні п’ятихвилинки, випуски плакатів та бюлетенів з правознавчою тематикою.

Під час тематичних тижнів до навчального закладу запрошуємо представників Костопільського РВ УМВС, суду, прокуратури. За участі представників правоохоронних органів організовуємо гостини у юридичній вітальні, дебати з правової тематики, години запитань і відповідей. Щороку до Міжнародного дня толерантності, з метою виховання моральності учнівської молоді, терпимого ставлення до чужої думки, в листопаді місяці навчальним закладом проводяться Дні толерантності.

У навчальному закладі за участі чи безпосередньої діяльності учнів функціонують органи самоуправління: рада ліцею, координаційна рада, у складі яких є представники учнівського самоврядування та рада ліцеїстів, якою керує педагог-організатор.

Належна увага приділяється виробленню в учнів навиків дисципліни, виконанню ними Правил внутрішнього розпорядку. Необхідно зазначити, що з метою проведення ефективної профілактичної роботи та корекції поведінки ліцеї створено координаційну раду, а також затверджено план проведення заходів з профілактики правопорушень. На засіданнях координаційної ради заслуховуються учні, схильні до девіантної поведінки. Питання про порушення Правил внутрішнього розпорядку розглядаються на зборах спортивних відділень, класних та батьківських зборах, лінійках, засіданнях координаційної ради, нарадах при директору. Разом з учнівським самоврядуванням систематично проводяться рейди: «Урок», «Літера «н» у класному журналі», «Кожній речі – своє місце» та інші.

З метою забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального та фізичного розвитку учнів, виявлення і підтримки найбільш згуртованих і творчих, талановитих й ініціативних класних колективів ліцею-інтернату в навчальному закладі розроблено Положення про щорічний ліцейський конкурс на кращий колектив року «Разом у майбутнє». В кінці кожного семестру проводяться підсумки морально-етичного рейтингу класів. (Додатки 1,2)

Щоденно в ліцеї проводиться системна робота з обліку та аналізу відвідування навчально-виховних та спортивно-тренувальних занять. Збір інформації проводить черговий вихователь, причини відсутності учнів (за хворобою, на змаганнях, з поважної причини, із невідомої причини) з’ясовує та проводить аналітичну роботу класний керівник, черговий адміністратор одержує інформацію про проведену аналітичну роботу щодо відвідування.

Важливу роль у формуванні правової культури ліцеїстів-спортсменів відіграє практичний психолог. У превентивному напрямку виховання вона проводить заняття з профілактики правопорушень: тренінгові заняття «Обов’язки та права неповнолітніх»(8-9кл.), круглий стіл «Як себе захистити» (10 кл.).

Правовому вихованню ліцеїстів належну увагу приділяє бібліотекар ліцею: складено каталог літератури з питань правової освіти учнів, їх батьків, готуються тематичні виставки літератури, матеріалів.

Одним із найважливіших завдань навчального закладу є створення сприятливих умов для адаптації новоприбулих учнів до навчання в ліцеї-інтернаті фізичної культури і спорту. Особливість нашого закладу в тому, що новоприбулих учнів Щороку в межах 80 осіб (1/3 загальної кількості усіх учнів). Регіональний склад ліцеїстів нашого закладу охоплює Рівненщину (70%) та інші області України(30%). Тому дуже важливо організувати роботу таким чином, щоб учні швидко адаптувалися до навчання в нових умовах, засвоїли правила поведінки, режим ліцею. У вересні відбувається збір інформації про новоприбулих учнів: проведення поглибленого медичного огляду в обласному фізкультурно-спортивному диспансері, вивчення психолого-педагогічних особливостей учнів, складання соціального паспорта класу, визначення дітей соціально незахищених категорій, учнів «групи ризику». За підсумками роботи проводиться мала педагогічна рада, яка визначає пріоритетні завдання для роботи з новоприбулими учнями.

Враховуючи специфіку навчального закладу та особливості регіонального складу вихованців ліцею-інтернату, розроблено систему співпраці з батьками, яка передбачає колективні, групові й індивідуальні, очні та дистанційні форми роботи: «круглі столи», анкетування, «лінії довіри», листи-вітання, листи-інформування тощо.

Авторитет ліцею завжди ґрунтується на традиційному впровадженні і розвитку інноваційних розвивальних, навчальних, виховних технологій; вдалому поєднанні багатолітніх традицій та здобутків сьогодення; високому професіоналізмі педагогів; високому рівні інтелекту та вихованості випускників.

Педколектив ліцею намагається використати всі можливості, щоб виховувати громадянина нашої держави, який буде знати свої права та виконувати свої обов’язки і жити в правовому просторі.

Додаток 1

Погоджено на засіданні

динамічної групи вихователів

і класних керівників

Протокол № 2 від 14.11.2014р.

Положення

про щорічний ліцейський конкурс на кращий класний колектив року «Разом у майбутнє»

І. Загальні положення

Ліцейський конкурс «Разом у майбутнє» проводиться з метою виявлення і підтримки найбільш згуртованих і творчих, талановитих й ініціативних класних колективів ліцею-інтернату.

Мета конкурсу:

Забезпечувати умови для інтелектуального, соціального, морального та фізичного розвитку класних колективів.

Завдання конкурсу:

Визначити найкращий класний колектив у поточному навчальному році;

Виявити кращий досвід життєдіяльності колективів, їхні навчальні, спортивні, творчі досягнення;

Утвердити активну життєву позицію ліцеїстів;

Розвинути самоуправління в класах та ліцеї-інтернаті;

Сформувати навички колективної творчості;

Підвищити рівень навчальних досягнень, інтелектуальний і творчий потенціал ліцеїстів;

Створити комфортні умови для творчого й індивідуального розвитку кожного ліцеїста;

Проаналізувати зміст виховної роботи в класних колективах;

Здійснити моніторинг стану й результативності виховної роботи;

Створити нові традиції ліцею-інтернату.

До Положення можуть вноситися зміни Радою ліцею-інтернату або методичною радою.

ІІ. Організація та проведення конкурсу

1. У конкурсі беруть участь класні колективи 8-11 класів разом із класними керівниками і вихователями.

2. Діяльність класних колективів оргкомітет відстежує протягом навчального року. До складу журі конкурсу входять представники адміністрації навчального закладу, педагогічні працівники, члени батьківського комітету, представник ради ліцеїстів.

Оргкомітет конкурсу здійснює організаційну та роз’яснювальну роботу щодо проведення конкурсу, аналізує та узагальнює результати І і ІІ турів, які доводить до відома журі, громадськості.

Журі відповідно до поданих результатів визначає переможця та призерів.

3. Термін проведення конкурсу:

І тур – жовтень-грудень;

ІІ тур – січень-травень.

Результати конкурсу підбивають:

І тур – від 20 до 25 грудня;

ІІ тур – від 20 до 25 травня.

4. Номінації конкурсу:

«Найкращий класний колектив року»;

Призери конкурсу «Разом у майбутнє» - два класні колективи

5. Класні колективи оцінюють методом сумування набраних балів.

ІІІ. Нагородження

За результатами ліцейського конкурсу на кращий класний колектив

року «Разом у майбутнє» оргкомітет визначає одного переможця і двох призерів.

Клас-переможець визначають за найбільшим сумарним показником критеріїв оцінювання. Переможцеві присвоюють звання «кращий класний колектив року» і нагороджують дипломом та заохочувальним призом (екскурсія, поїздка тощо).

Призерів конкурсу визначають за номінаціями відповідно до критеріїв оцінювання. Призерів конкурсу нагороджують похвальними грамотами та призами.

2. Нагородження класних колективів-переможців та призерів проводиться під час урочистої лінійки, присвяченої святу Останнього дзвоника.

Основні напрямки роботи класного керівника щодо соціалізації дітей в умовах школи-інтернату

Соціально адаптована особистість формується в процесі навчальної і виховної діяльності. На основі їх результатів можна провести діагностику вихованості і готовності до життя у соціумі наших вихованців. Діагностика:

вивчення сімї;

вивчення стосунків між батьками, учителями і учнями;

бесіди з учнями;

анкетування, діагностування.

В школі-інтернаті можна провести дослідження рівня соціалізації. В перелік необхідних вимог по визначенню успішної соціалізації включити:

виховання здорового способу життя;

фізичне здоровя;

робота в органах учнівського самоврядування;

знання інформаційних технологій;

формування духовно багатої особистості, готової до творчості;

правова культура;

нетрадиційні форми виховання.

ЗМІСТ

Гавриш Н. П.

СИСТЕМА РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З ВИХОВАННЯ СОЦІАЛЬНО АДАПТОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ 3

Гузь Н. Л.

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ 10

Мельничук С. В.

РОЛЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ У ПІДГОТОВЦІ ВИХОВАНЦІВ ДО ЖИТТЯ В СОЦІУМІ 14

Новак О. В.

ВИХОВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ І ПРАГНЕННЯ ДО ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВЯ ЯК УМОВА УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ У СОЦІУМІ 18

Грицюк Л. К.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДІТЕЙ В РІЗНОВІКОВИХ ГРУПАХ 24

Момотюк Л.В.

ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО БАГАТОЇ ОСОБИСТОСТІ 26

Мельник Л. М.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ УЧНЯ ЛІЦЕЮ-ІНТЕРНАТУ 30

Науково-методичне видання

Підвищення якості роботи класних керівників з метою підготовки соціально адаптованої особистості вихованця школи-інтернату

Тематичний збірник праць

науково-практичного семінару для для заступників директорів із виховної роботи шкіл-інтернатів області

Похожие работы:

«Рассмотрено на МС кл. руководителей № _ от _ 20г. Утверждаю "_"_20г. Директор_Л.И.Зенова Утверждено "_" План работы МС классных руководителей МБОУ СОШ п. Сидима муниципального района имени Лазо Хабаровского края 2014/2015 учебный год Тема: " Развитие профессиональной компетентности классного р...»

«-411480219710формироватьактивную гражданскую позицию современных школьников; активизировать эко-сознание, отношение, деятельность средствами художественно-исполнительской деятельности; формировать эстетический вкус и ку...»

«План-конспект урока литературы в 6 классе на тему: "И.А. Крылов. Басня. Мораль взаимоотношений сильного и слабого в мире людей" Учитель Николай Павлович Кашицин.Цели: расширить знания о баснописце и его баснях, развить понятие мораль, аллегория, иносказание, эзопов язык.Задачи. Научить определять мораль, характеры геро...»

«Пояснительная записка Ученые утверждают, что дошкольный период развития человека один из наиболее важных  и ответственных. Уже в этот период жизни у детей возникает потребность и стремление постигать мир и себя в этом мире. Самые любимые занятия дошкольников – это лепка и рисование. Сначала дети познают мир...»

«Мастер-класс "Создание проблемных ситуаций на уроках математики" Руководитель: Морозкина А.А.учитель математики I кв. категории Большеякшенской ООШфилиала Ягубовской СОШ Бутурлино 2012 Цель: показать развитие творческой активности учащихся ч...»

«Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение средняя общеобразовательная школа № 38 г.Шахты Ростовской области Рассмотрено на заседании педсовета протокол от 2012г. № Принято на заседании Совета ОУ протокол от 2012г. № УТВЕРЖДАЮ Директор МБОУ СОШ № 38 И.П.Стурова приказ от "_"_2012г.№ _ПОЛОЖЕНИЕ О...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИСХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ Кузьменко Надія Михайлівна УДК 378. 013 (477. 51) “17/19”СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІГІВЩИНИ (ХVІІІ – ХХ ст.) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогікиАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічни...»

«Муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение детский сад № 43 "Лесная сказка"РАССМОТРЕНО: УТВЕРЖДАЮ: Педагогическим советом Заведующий МБДОУ №43 МБДОУ №43 "Лесная сказка" "Лесная сказка" "_"_ 2015 г. _ Т.И. Крутяко...»

«-687705-68770500СОДЕРЖАНИЕ TOC \o 1-3 \h \z \u I.Общая характеристика программы PAGEREF _Toc411769441 \h 3II.Организационно-педагогические условия реализации образовательной программы. PAGEREF _Toc411769442 \h 4III.Формы аттестации по программе. PAGEREF _Toc4117...»

«Муниципальное казенное образовательное учреждение "Средняя общеобразовательная школа №6" городского округа город Фролово Волгоградской области Открытый урок по окружающему миру во 2 классе "Материки и океаны" Учитель: Шеметова Людмила Николаевна 16 декабря 2011-2012...»

«Дидактические задания по учебному предмету "Информатика" (VI класс) Пузиновская С.Г. Планируя урок информатики в VI классе, следует помнить, что длительность работы с компьютером для данной возрастной группы не должна превышать 20 минут. Учитывая психолого-педагогические особенности детей, желательно использов...»

«Министерство образования и науки Республики Саха (Якутия) ГБНОУ РС(Я) "Республиканский ресурсный центр "Юные якутяне"УТВЕРЖДАЮ Директор ГБНОУ РС(Я) "Республиканский ресурсный центр "Юные якутяне" _п/пМ.П.Петро...»

«ПАМЯТКАРОДИТЕЛЯМ О БЕЗОПАСНОМ ПОВЕДЕНИИ В ИНТЕРНЕТЕ Современные дети значительно отличаются от детей не только прошедшего столетия, но и последних десятилетий. Теперь дети стали реже гулять, меньше общаться со сверстниками, предпочитая виртуальных друзей. Привычные возгласы мам Опять на улицу собрал...»

«НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з позашкільної освіти художньо – естетичного напряму "Кераміка" 2 роки навчанняАвтори: Худолей Олена Борисівна – керівник гуртка-методист "Кераміка" КПНЗ "ЦДТЮТ" ДМР, народний майстер України, художник – кераміст; Корнієнко...»

«-946785-57721500СОДЕРЖАНИЕ Образовательный маршрут Искусство 4 Региональный этап Всероссийской программы Арт-Профи Форум 4 Региональный этап Всероссийского фестиваля художественного творчества Я вхожу в мир искусс...»

«Список учасників Круглого столу “Перспективні професії: шляхи визначення, підходи до прогнозування” 1 березня 2017 року Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи (м. Київ, бул. Шевченка, 60, 11-й...»

«Быть самим собой: психологический портрет Винсента Ван Гога Филиппова С.А., к.пс.н., доцент кафедры психологии и педагогики Тульского государственного педагогического университета им. Л.Н. Тол...»

«ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ КОЛЛЕКТИВ 2016/2017 УЧЕБНЫЙ ГОД  № п/п ФИО Образование, ВУЗ*, факультет**, год окончания (если есть переподготовка указать) Должность, преподаваемый предмет Год прохождения КПК Категория, год ее присвоения Награды, год награждения Стаж работы общий педагогический руководящий 1 Сафонова Людмила Викторовна Саратовский госуд...»

«Файл с отобранными текстами авторов, попавших в Шорт-лист1.Бердичевская Анна ("Русский доктор") Анна БердичевскаяРУССКИЙ ДОКТОР Это была деревня в долине между гор, на слиянии двух речек. Однажды весной сюда пришла война. Потому...»

«МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ "ШКОЛА №1 ИМЕНИ В.И.МУРАВЛЕНКО"АДАПТИРОВАННАЯОСНОВНАЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯПРОГРАММАНАЧАЛЬНОГО ОБЩЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ОБУЧАЮЩИХСЯ С ТЯЖЕЛЫМ НАРУШЕН...»








 
2017 www.li.i-docx.ru - «Бесплатная электронная библиотека - различные ресурсы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.