WWW.LI.I-DOCX.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Различные ресурсы
 

«УДК 82 – 31(405) Література зарубіжних країнЗана Л.Ю., доцент кафедри латинської мови і медичної термінології Харківського національного медичного університету, м.Харків. ...»

УДК 82 – 31(405) Література зарубіжних країнЗана Л.Ю., доцент кафедри латинської мови і медичної термінології Харківського національного медичного університету, м.Харків.

Жанрові особливості вставних новел у романі «Золота крапля» Мішеля Турньє.

Постановка проблеми. Поняття жанру художнього твору завжди відігравало провідну роль у літературознавстві, не зважаючи на думку про наявність жанрової невизначеності, змішування, динаміки, фрагментарності у сучасному мистецтві [6]. Література ХХ-ХХІ століття вирізняється особливою строкатістю жанрових різновидів та модифікацій роману, і «сьогодні це одна із актуальних проблем жанрології» [2, с. 59]. Дотепер актуальною залишається думка М. Бахтіна про роман як єдиний жанр, який не набув остаточного становлення. Рухливий і живий, завжди відкритий новому, роман є виразником сторіччя [5, с. 228], показником естетичної свідомості епохи [4, с. 254], визначає основну моральну перипетію свого часу [1, с. 257]. Задля дослідження жанрових різновидів роману, ми обрали творчість французького письменника Мішеля Турньє, чиї твори у критиці називають метажанровими, такими, що прагнуть «охоплювати всі жанрові елементи» [2, с. 407]. У цій розвідці увагу надано роману «Золота крапля», який дотепер не перекладений з французької мови і майже не зазнав рефлексій з боку літературознавців, хоча, на нашу думку, уособлює певну метаморфозу творчого методу письменника (від роману до есе). Мета нашого дослідження – виявити жанрові особливості роману «Золота крапля» з погляду функціонування різних жанрів у межах одного твору. Завданням розвідки постає дослідження жанрових ознак вставних елементів роману «Золота крапля.



Виклад основного матеріалу. У романі «Золота крапля» письменник продовжує тему мистецтва, зображення, образу, розпочату в попередньому романі «Каспар, Мельхіор і Вальтасар», а своєрідність роману демонструє поступальний рух жанрової форми роману у творчості М. Турньє. Як зазначає С. Мелзер, у романі «Золота крапля» не відбулося «щасливого шлюбу» філософії і літератури, «кожен відчуває важку руку автора, що керує характерами, мов маріонетками, аби проілюструвати ідеї, призначені для наших голів» [7]. Від релігієзнавчого дискурсу (протиставлення образу і подоби) у романі «Каспар, Мельхіор і Вальтасар», М. Турньє переходить до мистецтвознавчої дилеми співвідношення образу і знаку, що уособлюють західну і східну цивілізації.

Композиційно роман поділяється на 27 невеличких розділів, які не мають назв. Виокремлюються лише дві вставні новели, розташовані за принципом обрамлення: новела «Рудобородий, або портрет короля» – на початку твору, і «Королева-білявка» – наприкінці роману. Припускаємо, що основний смисл твору письменник вклав саме в ці новели, «які надають твору шукану глибину» [3, с. 161].Жанр новели доволі гнучкий з погляду можливості експериментувати й висловлювати свої думки. Перша новела про рудого правителя Барбаросса уводиться в роман «Зотота крапля» між третьою та п’ятою частиною основного тексту. У третій частині з’являється золота прикраса – крапля на шкіряному ремінчику танцівниці Зетт Зобейди. Ця прикраса постає для Ідриса, головного героя роману, чистим знаком, абсолютною формою. На противагу іншим прикрасам, вона «<…> qui imitent le ciel, la terre, les animaux du dsert et les poissons de la mer, la bulle dore ne veut rien dire qu'elle-mme. C'est le signe pur, la forme absolue» [8, с. 31] («імітує небо, землю, тварин пустелі та риб моря, ця золота бульбашка не мала іншого значення, крім самої себе. Це був чистий знак, абсолютна форма» – тут і далі переклад з фр. власний – Л.З.). У той час, як юнак замилувався краплиною, він зрозумів, що вона постає «<…> l'antithse et peut-tre l'antidote» [8, с. 31] («протилежністю та навіть протиотрутою») від світу платинової білявки з фотокамерою. Проте розповідь казкаря про портрет колишнього пірата Кар-ен-Діна похитнула впевненість юнака, спрямувала думки Ідриса в зовсім інше русло.





Отже, вставна новела про портрет розбійника, який став володарем майже всієї північної Африки і прозваного Барбаросса (Рудобородий), в роман М. Турньє вводиться через експліцитного оповідача – Абдулу Фехра (Abdullah Fehr) так само, як в романі «Каспар, Мельхіор і Вальтасар» Сангалі розповідав казку про Золотоборода. Проте, якщо остання мала казкові атрибути, то розповідь про портрет Рудобородого має більше жанрових ознак історичної розповіді.

М. Турньє скористався відомостями про правителя північної Африки, вихідця з грецького роду Кар-ен-Діна, який через своє руде волосся змушений був завжди ходити в тюрбані, проте статус правителя вимагав мати при собі королівський портрет. Портретист Ахмед, який зазвичай працював вугільним олівцем, не міг зобразити портрет короля і при цьому дотриматися істини, адже борода і волосся Кар-ен-Діна були рудими. Художник знайшов вихід, звернувшись за допомогою до жінки-митця Керстен. Вона прибула зі Скандинавії та працювала з хутром, створюючи гобелени із зображенням засніжених гір, заметілей, людей у хутрах тощо. Вона створила полотно, на якому в жовтих, жовтогарячих, червоних кольорах зобразила європейську осінь у лісі, з усіма його мешканцями (білками, лисицями), і разом з тим, відтворила портрет Кар-ен-Діна. Органічне поєднання кольору, вовни і зображення підкорило правителя: «Barberousse! rugit-il. Je m'appelle le sultan Barberousse ! Qu'on se le dise ! Je veux que cette tapisserie figure en bonne place derrire mon trne, dans la salle d'honneur» [8, с. 46] («Рудобородий! – він вигукнув – Моє ім’я – Султан Рудобородий! Я хочу, аби цей гобелен з’явився на почесному місці позаду мого трону у великій залі»). Після чого він назавжди скинув з голови тюрбан і зняв спеціальний мішечок з бороди, більше не вагаючись виставляти їх, адже руда осінь – це найвеличніша пора року в Європі [8, с. 45].

Таким чином, у цій новелі письменник показав могутню силу зображення, яка здатна «<…> donnait aux images un moelleux qui rconciliait l'homme le plus disgraci par son physique avec son propre portrait» [8, р. 48] («примирити найбільш фізично непривабливого чоловіка зі своїм портретом»). Проте вказаний висновок подано вже в п’ятій частині роману, в якій Ідрис, вислухавши розповідь казкаря і переконавшись у силі зображення, знаходить на піску загублену танцівницею золоту краплину і остаточно вирішує полишити рідний оазис, спрямувавши свій шлях до Парижу.

Отже, перша вставна новела в романі «Золота крапля» постає як алегорія сили зображення і, водночас, рушійним елементом розвитку сюжету. Можна навіть сказати, що ця новела є сюжетною зав’язкою.

Натомість новела про королеву-білявку, композиційно розташована наприкінці твору між 25 та 27, останнім, розділом роману. Пригоди Ідриса в Парижі привели його до майстра каліграфії Абд Аль Джафарі, який вчить юнака «<…> chappe la misre du pass, l'angoisse de l'avenir et la tyrannie des autres hommes» [8, с. 202] («звільнятися від розпачу минулого, агонії майбутнього, тиранії інших людей») за допомогою мистецтва каліграфії. Одного разу вчитель запросив учнів до себе і розповів казку про королеву з білосніжним волоссям, яка народилася в одній південній країні.

Початок вставної новели про білявку відкривається словами, з яких зазвичай починаються усі казки: «II tait une fois une reine» [8, с. 203] («Одного разу жила собі королева»). Її краса була сліпучою, адже королева мала біляве волосся, і чоловіки не могли не закохатися в неї. Дівчина з таким волоссям народилася у пари, які кохали одне одного до нестями, проте належали до ворогуючих родин, тому змушені були зустрічатися тільки таємно, вночі під пальмами. Такі собі арабські Ромео та Джульєтта. Проте одного разу милування молодих не припинилося, коли вже і сонце зійшло, і саме цієї миті зачалося життя майбутньої королеви в лоні матері. У творі М. Турньє закохані залишилися жити і навіть народили дитину, яка мала променисте волосся. Усі чоловіки, які бачили королеву, майже божеволіли, готові були навіть вбити одне одного за право володіти такою жінкою. Так і сталося: коли королева обрала собі чоловіка, рідний брат вбив його, намагаючись посісти місце загиблого. Проте королева лишилася невблаганною, вона зрозуміла, що усі нещастя в її житті відбуваються через колір волосся – її дар та її прокляття. Вона почала ховати волосся під хустиною, проте її краса лишалася сліпучою. Одного разу художник, бажаючи намалювати портрет красуні, перевдягнувся в жіноче вбрання і протягом довгого часу перебував у приміщенні королеви як служниця, перед якими вона зазвичай ходила без хустини. Кожного дня він терпляче й наполегливо запам’ятовував кожну рису обличчя й зовнішності королеви, і кожної ночі крок за кроком відтворював її портрет. Минули роки, художник зрозумів, що у своєму житті він більше нічого не зможе написати, адже усю душу закоханого чоловіка він віддав портрету королеви. Згодом митець збожеволів від нерозділеного кохання і наклав на себе руки, повісившись поряд з портретом.

Багато років по тому королева зістарилася й посивіла, проте її портрет зберіг усю красу молодої дівчини й усю магію її чарівного волосся. Він переходив із одних рук до інших, закохуючи в себе чоловіків, які божеволіли від неземної краси зображеної на портреті жінки. Цей портрет викрадали з галерей, за нього вбивали один одного, через нього відмовлялися від своєї сім’ї та шлюбу. Рокова доля зображення не припинила своєї дії навіть тоді, коли портрет було викинуто в море. Його знайшов звичайний рибалка й відтоді припинив виходити в море, годувати родину. Натомість він багато часу проводив у своєму сараї наодинці з портретом. На щастя, в рибалки ріс син, який навчався каліграфії. Саме хлопець за допомогою свого мистецтва врятував батька і свою сім’ю від неминучої гибелі, яку приносив портрет усім, хто ним володів. Рятівна сила цього мистецтва – у слові, яке здатне перетворити сліпого на зрячого.

Таким чином, ця казка постає як алегорія ідеї М. Турньє про вбивчу силу зображення, яке захопило сучасну культуру. Проте звільнитися від нього можна за допомогою слова.

Вставна новела про королеву виявляється казкою з усіма її атрибутами (казковий початок, вияв чудесного, казкового, ретардація сюжету, наявність героя, який має функції рятівника, щасливий кінець, невизначений хронотоп тощо). Також ця новела має і ознаки притчі, насамперед, повчальний елемент та мораль. Припускаємо, що вставна новела виконує функції розв’язки по відношенню до основного тексту роману. Якщо частина про Рудобородого сприяє розвиткові сюжету і є зав’язкою, то новелу про королеву найпевніше можемо трактувати як фінальний епізод твору, його заключну частину. Проте зв’язку цих новел з основним текстом на персонажному рівні не відбувається, їх можна розглядати як окремі новели чи казки, оскільки вони є самодостатніми, відокремлення новел від основного тексту не позначиться на їхньому смисловому плані. Вони є ніби концентрованою копією того, про що розповідається в цілому романі «Золота крапля». Що стосується роману, то вилучення новел з його структури призведе не стільки до втрати смислу твору (в принципі усе досить чітко зрозуміло), скільки до остаточної втрати ознак художнього твору, оскільки поетика роману і без того має певні вади.

Висновки. На нашу думку, найбільш художньо цілісними і ціннісними в цьому творі виявляються саме вставні елементи, у той час як основний текст твору найбільше тяжіє до концептуалізму. Саме на проблемно-тематичному рівні новел полягає новаторство письменника в розробці теми протистояння образу і знаку, у той час як інші аспекти новел демонструють традиційність, або класичність письма. Не випадково, що подальші творчі експерименти письменника обмежуються малими прозовими формами, які найбільше відповідають меті автора, і саме в них проявився весь авторський потенціал.

Література

Библер В. От наукоучения к логике культуры : Два философских введения в двадцать первый век. / В. С. Библер. – М. : Политиздат, 1991. – 414 с.

Бовсунівська Т. М. Теорія літературних жанрів : жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману / Т. М. Бовсунівська.. – К. : КНУ, 2009. – 520 с.

Моттирони Е. Е. Проблема мифа в романах Мишеля Турнье : дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец 10.01.03. / Е. Е. Моттирони. – М., – 2001 – 174 с.

Пестерев В. А. Модификации романной формы в прозе Запада второй половины ХХ столетия / В. А. Пестерев. – Волгоград. : Изд-во ВолГУ, 1999. – 312 с.

Элиот Т. С. «Улисс», порядок и миф / Т. С. Элиот // Иностранная литература. – 1988. – № 12. – С. 22.

Lvi-Strauss Cl. L’origine des, matire de table / Cl. Lvi-Strauss. – 1968. – P. 422-430.

Melzer S. The Arab as a Snapshot in the French Mind : THE GOLDEN DROPLET by Michel Tournier / S. Melzer [Електронний ресурс]. – Режим доступу: HYPERLINK "http://articles.latimes.com/1987-12-27/books/bk-31324_1_michel-tournier"http://articles.latimes.com/1987-12-27/books/bk-31324_1_michel-tournier

Tournier M. Goutte d’or / M. Tournier. – P. : Gallimard, 1986. – 222 p.

Анотація. Зана Л.Ю. Жанрові особливості вставних новел у романі «Золота крапля» Мішеля Турньє.

У розвідці досліджуються жанрові особливості роману Мішеля Турньє «Золота крапля». Акцентується увага на функціонуванні вставних новел з різними жанровими ознаками у межах одного твору. Наголошується на поступовій трансформації художнього методу Мішеля Турнье: від великих прозових форм (романів) до малих (есе). Доводиться, що вказана трансформація спостерігається і в романі «Золота крапля», в якому найбільшу художню цінність мають саме вставні новели. З’ясовується, що перша зі вставних новел має жанрові ознаки історичної розповіді, а друга – казки.

Ключові слова: жанр, жанрові ознаки, вставна новела, роман, Мішель Турнье.

Аннотация. В статье исследуются жанровые особенности романа Мишеля Турнье «Золотая капля». Акцентируется внимание на функционировании вставных новелл с полижанровыми признаками в пределах одного произведения. Указывается на постепенную трансформацию художественного метода Мишеля Турнье: от больших прозаических форм (романов) до малых (эссе). Доказывается, что указанная трансформация наблюдается и в романе «Золотая капля», в котором наибольшую художественную ценность имеют именно вставные новеллы. Определяется, что первая из вставных новелл имеет жанровые признаки исторического рассказа, а вторая – сказки.

Ключевые слова: жанр, жанровые признаки, вставная новелла, роман, Мишель Турнье.

Summary. The article is devoted to the definition of genre specificity and genre dynamics of M. Tournier’s novel “The Golden droplet”. It is specified that M. Tournier’s novel demonstrates the genre heterogeneity. Genre particularities of historical story and fairy tale become apparent in the novel. There is slow transformation of Tournier’s artistic method in the novel. The first Tournier’s works were writing in novel genre but the recent ones got genre identification as essays. The article describes flexible ways of Michel Tournier’s artistic transformation.

Key words: genre, genre particularities, short story, novel, Michel Tournier.

Похожие работы:

«Альметьевское муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение "Детский сад общеразвивающего вида"№21 "Гвоздика" города Альметьевска Утверждено: заведующий МБДОУ № 21 Гвоздика _ Э.Р.МубаракшинаГодовой план работы музыкального руководителя Низамиевой Ир...»

«Дюрба Д. В.ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНІВ ДЖЕКА КЕРУАКА Романи Дж. Керуака циклу "Легенда Дулуоза" є окремими творами, що складаються в один епічний твір, який містить всі формально-змістові ознаки жанру автобіографії, виділені Ф. Леженом, окрім "автобіо...»

«Державна реєстрація бізнесу № п/п Назва суб’єкта державної реєстрації (в т.ч. структурний підрозділ) ПІБ державного реєстратора Контакти (індекс, поштова адреса, телефон) Електронна адреса 1 Барська районна державна адміністрація Відділ державної реєстрації Свята Катерина Миколаївна 23000, Вінницька обл., м. Бар, вул...»

«Исследовательская работа по теме: Удивительная Солнечная система. Выполнила: ученица 4В класса МБОУ СОШ №1 Болдырева Алена Руководитель: Перегудова Т.Н. Узловая, 2014 год1.Введение Родители мне...»

«Утверждаю: Председатель ТАК _В.А. Гончаров " 01 " марта 2017 г. график РАБОТЫ Территориальной аттестационной комиссии Северо-Западного управления Ростехнадзора на март 2017 г. Списокруководителе...»

«Настоящий перевод сделан с первого латинского издания (Krakov, 1578 г.).АЛЕКСАНДР ГВАНЬИНИОПИСАНИЕ МОСКОВИИБЛАГОСКЛОННОМУ ЧИТАТЕЛЮ веронец Александр Гваньини, командующий пехотинцами в пограничной с Московией крепости Витебске шлет привет Я намерен, благосклонный читатель, опи...»

«АКТЕРСКИЙ ФАКУЛЬТЕТ очное отделение (внебюджетный курс) ХУД.РУК. СКАНДАРОВ М.В. КОНКУРС 08.07.2017 № Ф.И.О. баллы Абдул Шариф Рахманович30 Агаркова Анастасия Александровна 90 Агафонова Алина Филипповна 60 Аксенова Алена Сергеевна 90 Асанбеков Тамирлан Темирбекович30 Асылов Артем Сергеевич 60 Ахметова Анна Евгеньевна 60 Бал...»

«Матеріали вчителя зарубіжної літератури Гузь О. О. до уроку №44 на тему "Синтез різних жанрових ознак у романі. Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність вічних образів Сервантеса. "До...»








 
2017 www.li.i-docx.ru - «Бесплатная электронная библиотека - различные ресурсы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.